Розробка еколого-гігієнічних вимоги до технології вирощування баштанних культур. Аналіз впливу технологічних прийомів на біологічну цінність, безпеку і врожайність. Розгляд впливу на хімічний склад ґрунту. Клінічне лікувально-профілактичне випробування.
Аннотация к работе
Зростання захворюваності і смертності, скорочення середньої тривалості життя, зниження народжуваності внаслідок соціально-економічних несприятливих умов посилюються впливом на здоровя техногенних забруднень, серед яких одне з основних місць займає забруднення продуктів харчування такими контамінантами, як мінеральними добривами, солями важких металів, пестицидами, гербіцидами, іншими хімічними засобами захисту сільськогосподарських рослин, стимуляторами росту рослин та інші (Либанова Э.М., 2002; Гончарук Е.И., 2000; Сердюк А.М., 2002; Ванханен В.Д., Ванханен В.В., Циприян В.И., Смолянский Б.Л., 2000; Кундиев Ю.И., Яворовский А.П., 2000; Бардов В.Г, 2000 та інші). Незважаючи на те, що ці культури не відносяться до основних видів продуктів харчування, але істотне сезонне споживання їх без технологічної обробки, з одного боку, а з іншого - високий вміст біологічно активних нутрієнтів, необхідних організму в лікувально-профілактичних цілях, диктують певні вимоги до їх виробництва на всіх етапах технологічного ланцюжка (починаючи від селекції і районування нових сортів, кінчаючи виконанням правил технологічної дисципліни). Саме ці обставини визначають необхідність і актуальність теми: розробка нової технологічної схеми вирощування баштанних культур, без ризику забруднення обєктів навколишнього середовища (ґрунт, вода) і безпечної для здоровя людини (відсутність забруднення продукції різними контамінантами) Робота явилась фрагментом робочої програми "Розробити технологію виробництва екологічно чистої продукції баштанних культур і методику найбільш ефективного використання їх в лікувально-профілактичному харчуванні"-шифр-0106, що виконується в рамках Української Академії аграрних наук (Інститут південного овочівництва і баштанництва) і Академії медичних наук України (Інститут геронтології АМН України). Метою дослідження було розробити науково обґрунтовані вимоги до технології вирощування екологічно чистої і безпечної продукції баштанних культур в умовах півдня України на основі регулювання рівнів мінерального живлення, доцільності поливів, без ризику забруднення обєктів навколишнього середовища.Відповідно до поставленої мети і завдань дослідження роботу було виконано в слідуючих напрямках: обґрунтування еколого-гігієнічних вимог до нової технології вирощування баштанних культур; її розробка (оптимальне внесення мінеральних добрив; оптимальне регулювання водного режиму ґрунту; оптимальна система агротехнічних заходів); гігієнічна оцінка, клінічна апробація баштанних культур, вирощених по новій технології. Вище наведені технологічні прийоми, на рівні з визначенням необхідної кількості і якості мінеральних добрив, що вносяться на запланований врожай, а також вологозабезпечення, лягли в основу розробки нової технології одержання екологічно чистої і безпечної продукції баштанних культур (кавун, гарбуз, диня). Гігієнічна оцінка розробленої технології проводилася по хімічному складу вирощеної продукції баштанних культур (пектин, вітаміни, каротин, аскорбінова кислота, мінеральні елементи, кислотність), і вмісту в плодах контамінантів (нітрати, пестициди, солі важких металів); екологічна чистота - за станом ґрунту і води (залишкові кількості мінеральних елементів, нітратів, нітритів, солей важких металів) на трьох рівнях орного горизонту. Усього проведено: фенологічних спостережень - 156; обліку врожайності культур - 130 визначень; якісних показників (сухі речовини, цукру, вітамін С, кислотність, пектини, клітковина, нітрати, солі важких металів, залишки пестицидів) врожаю баштанних - 448 визначень; аналізу ґрунту на вміст залишкових кількостей мінеральних добрив, пестицидів, солей важких металів, вологість - 504 спостережень; клінічних, біохімічних і мікробіологічних досліджень - у 201 людини. Відносно кавуна було показано, що при застосуванні мінеральних добрив, розрахованих на запланований врожай 40, 60, 80, 100 т/га і при застосуванні розрахункової кількості добрив на врожай в 100 т/га, але внесених локально, врожайність кавуна сорту Таврійський зростає по мірі збільшення розрахункової кількості внесених міндобрив.1.Розроблені еколого-гігієнічні вимоги до технології вирощування баштанних культур (кавун, гарбуз, диня) в умовах півдня України, які передбачають виконання комплексу агротехнічних прийомів у встановлені терміни, виключають застосування пестицидів, засобів захисту рослин, дозволяють отримувати високі врожаї біологічно повноцінної продукції з мінімальним накопиченням контамінантів як в обєктах навколишнього середовища (грунт, вода), так і у вирощеній продукції. 3.Оптимальною кількістю мінеральних добрив, що вносяться під кавун сорту Таврійський потрібно вважати ту кількість, яка розрахована (в залежності від вмісту поживних речовин в ґрунті) для отримання врожаю на рівні 60-80 т/га (N - 60-120, P2O5 - 30-100, K2О - 45-110 кг/га діючих речовин), під гарбуз сорту Гілея - для отримання врожаю на рівні 60 т/га (N - 40-100, P2O5 - 40-100, K2О - 45-110 кг/га діючих речовин), під диню - для отримання врожа