Вивчення життєвого шляху В.М. Базилевича. Аналіз, наукове осмислення та історіографічна реконструкція наукового доробку вченого в галузях декабристознавства, вітчизняної та зарубіжної історії, краєзнавства, спеціальних історичних дисциплін, публіцистики.
Аннотация к работе
Дослідники звернули увагу на маловідомі історичні постаті, присвячуючи їм свої наукові праці, використовуючи колись недоступні архівні фонди, широко впроваджуючи документи з них до наукового обігу. Окремою низкою мають іти дослідження, які зуміють висвітлити життя та діяльність репрезентантів наукового життя України, реабілітувати їх постаті в очах нащадків, продемонструвати дійсний внесок учених у суспільну та дослідницьку палітру розвитку вітчизняної науки. Базилевич, який на початку ХХ ст. перебував у ряді найяскравіших вітчизняних дослідників історії, активно займався вивченням минувшини України та Росії, був одним із фундаторів українського декабристознавства, досліджував окремі питання із цілої низки спеціальних історичних дисциплін, продуктивно працював на ниві теоретичного та практичного краєзнавства, - був надовго забутий історіографами. Завдання дисертаційного дослідження визначаються поставленою метою і полягають в наступних положеннях: проаналізувати стан і ступінь висвітлення теми дослідження у вітчизняній історіографії, визначити повноту її наукової розробки; Базилевича, визначено пріоритетні напрямки його досліджень, окреслено особистий внесок вченого у становлення та розвиток українського радянського декабристознавства; розробку ряду проблем краєзнавчого спрямування; спеціальних галузей історичної науки; формування якісно нової радянської школи історичної думки, як викладача вищих учбових закладів.У першому розділі дисертаційного дослідження «Джерельна та історіографічна бази дослідження» проводиться аналіз джерельної бази дослідження та характеризується стан наукової розробки досліджуваної проблематики. Базилевича до Жовтневого перевороту 1917 р.; друга - подає інформації щодо його участі у роботі наукових громадських організаціях антирадянського спрямування; третя - стосунки вченого з еміграційними колами; четверта - діяльність В.М. Так, за тематичним спрямуванням ми можемо вирізнити два основних напрямки історіографічних праць: дослідження, які висвітлюють окремі періоди життєвого шляху Василя Базилевича та праці, присвячені вивченню і аналізу наукової спадщини вченого. За критерієм обсягу інформаційного насичення вирізняються: окремі замітки на шпальтах періодичних видань засобів масової інформації; рецензійні замітки, які досліджуюють окремі праці українського вченого; невеликі статті у довідникових фахових посібниках; окремі розділи монографій та узагальнюючі статті про вивчення життя та діяльності Василя Базилевича. Базилевича отримав позитивну оцінку в узагальнюючій колективній історіографічній монографії вчених Інституту історії України НАН України..Базилевича не мають в історіографії повного та обємного розкриття. Наявна ж сукупність джерел дозволяє створити більш грунтовне та комплексне дослідження присвячене постаті українського науковця; на основі архівних матеріалів та наукових публікацій можемо виділити наступні етапи життєвого шляху В.М. Базилевич являвся одним із фундаторів української вищої школи післяреволюційного періоду, як викладач низки вищих навчальних закладів Києва; Базилевича, виокремлюємо наступні пріоритети його досліджень: історія України XVII ст.; історія міжнародних відносин Росії XVII ст.