Етапи життєвого шляху та науково-освітньої і громадської діяльності Ярослава Пастернака. Проблеми етногенезу українського народу в науковій спадщині вченого. Наукові аспекти розв’язання проблем генези та розвитку Київської і Галицько-Волинської держави.
Аннотация к работе
Діапазон наукової творчості вченого охоплював антропологію, етнологію, етнографію, музеєзнавство, історичне краєзнавство, педагогіку, фольклористику, практично всі спеціальні історичні дисципліни. Пастернака актуалізує поглиблене вивчення його наукової, культурно-освітньої та громадської діяльності, відтворення повної наукової біографії вченого, осмислення місця і ролі дослідника у вітчизняній науці. Надзвичайно важливе значення має ознайомлення громадського загалу з науковою спадщиною вченого, його публіцистикою, вивчення та популяризація праць Я. Пастернака. Дисертаційне дослідження виконувалось у контексті наукової планової теми Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника „Етнополітичні трансформації в Україні (західноукраїнські землі в кінці ХІХ - початку ХХІ ст.)” (№ державної реєстрації 0106U002247). З іншого, при висвітленні наукових концепцій автора з проблем етногенезу українського народу прослідковують етнічну історію від появи людини на сучасній території України до втрати незалежності Галицько-Волинської держави, а в підсумку - духовні основи історичного розвитку українського народу дослідник аналізує на памятках християнської і церковної археології XV - XVIII століть.Пастернака в українській та зарубіжній історіографії, подано огляд використаних документів і матеріалів. Пастернак здійснив у княжому Галичі (1934-1943), а також їх вплив на пробудження національного життя українського населення Галичини; 3) зарубіжна українська історіографія; 4) сучасна українська історіографія. Іоаннісяна до історії зародження та розвитку галицької архітектурної школи ХІІ-ХІІІ ст., вивченням якої плідно займався Я. Пастернак. Наступний крок у поверненні вітчизняній науці незаслужено забутого імені видатного вченого було зроблено на Міжнародній науковій конференції “Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції”, яка відбулася в Галичі 19-21 серпня 1993 року. Пастернака відіграли наукові та публіцистичні праці сучасників, які були учасниками й свідками археологічної епопеї у давньому Галичі.