Наукові засади прогнозування неантиклінальних пасток нафти і газу у теригенних відкладах (на прикладі утворень карбону Дніпровсько-Донецької западини) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 281
Вивчення умов осадонагромадження товщ карбону, утворення диз’юнктивних порушень. Аналіз зв’язку між характером седиментації в кам’яновугільному періоді та особливостями розподілу в розрізі карбону теригенних порід-колекторів і покладів вуглеводнів.


Аннотация к работе
Швидке зростання світових цін на енергоносії і проблеми імпорту нафти і газу в Україну спонукають до пошуку нових джерел вуглеводневої сировини. Оскільки фонд антиклінальних структур у регіоні з кожним роком зменшується, подальше нарощування вуглеводневої сировинної бази повязується з вивченням глибоко занурених перспективних горизонтів у межах відомих антикліналей, освоєнням відомих покладів нафти і газу в низькопористих породах-колекторах та виявленням вуглеводневих скупчень у неантиклінальних пастках. Пошуки покладів на значних глибинах економічно недоцільні, їхній видобуток із резервуарів з низькими фільтраційно-ємнісними властивостями потребує застосування спеціальних надто дорогих технологій, тому найбільш прийнятним сьогодні є нарощування запасів вуглеводневої сировини у регіоні шляхом пошуків покладів нафти і газу в неантиклінальних пастках на невеликих і середніх глибинах. Проведені автором дослідження відображені у понад 20 звітах за результатами НДР, виконаних на замовлення Державної геологічної служби України за такими основними темами: “Удосконалення методики пошуків та вивчення неантиклінальних пасток нафти і газу в нижньокамяновугільних відкладах ДДЗ” (1982 р.), державний реєстраційний № 80008197; “Зональний геолого-геофізичний прогноз з виділенням локальних перспективних неантиклінальних обєктів пошуково-розвідувальних робіт у нижньокамяновугільних відкладах ДДЗ” (1987 р.), державний реєстраційний № 39-85-10/22; “Провести палеогеоморфологічні дослідження з метою пошуків та розвідки покладів нафти і газу в пастках неантиклінального типу на невеликих глибинах у ДДЗ” (1994 р.), державний реєстраційний № 0193U020693; “Пошуки пасток вуглеводнів неантиклінального типу на основі літофаціальних досліджень та обгрунтування методики розвідки повязаних з ними покладів” (1996 р.), державний реєстраційний № 0196U020056; “Розробити методичні рекомендації для оцінки освоєння покладів вуглеводнів у низькопористих колекторах як резерву збільшення ресурсної бази України” (2001 р.), державний реєстраційний № 0101U004606; “Обгрунтування перспективних обєктів пошуково-розвідувальних робіт нафтогазоносних регіонів України за результатами побудов їх геологічних і газодинамічних моделей” (2008 р.), державний реєстраційний № 0105U002818. Роль здобувача в цих наукових розробках полягала у проведенні досліджень з вдосконалення методичних прийомів прогнозування порід-колекторів з метою обгрунтування літологічно екранованих пасток вуглеводнів та вивченні особливостей формування дизюнктивних дислокацій осадового чохла для прогнозування тектонічно екранованих пасток нафти і газу.Більшість їх з основними запасами нафти і газу встановлена в антиклінальних пастках у відкладах карбону, причому майже 70 % розвіданих у регіоні запасів вуглеводнів належать нижньокамяновугільній товщі. Поза антикліналями встановлені тектонічно (Огульцівське, Північноголубівське, Розумівське та інші родовища) і літологічно (Волошківське, Луценківське, Катеринівське та інші родовища) екрановані скупчення вуглеводнів; які становлять від загальної кількості виявлених покладів відповідно близько 6 % і 4%. До першого типу відносяться літологічно замкнуті пастки, утворені заляганням серед непроникних порід: а) прибережних акумулятивних формувань - підводних валів, барів (родовища Бербанк, Оукдейл, Уейкіта у США), б) русел, дельт, конусів виносу палеорік (Нафто-Ширвінське родовище у Росії, Атабаска, Медісін-Рівер у Канаді, Мелстоун у США), в) підводних течій (Новозапрудненське, Зеленецьке, Губкінське родовища в Росії). Бокові екрани для покладів нафти і газу могли утворитися тільки за стабільного формування відображених у палеорельєфі структурних елементів, які сприяли утворенню різних літотипів порід на сусідніх ділянках: з одного боку пісковиків, а з другого - аргілітів. Південна межа комплексу простягається вздовж південного борту Срібнянського прогину, вклинюючись на територію південної прибортової зони на Білоусівській площі, далі вздовж південного борту Жданівського прогину, підніжжя Сорочинської монокліналі, південного борту Орданівського прогину з різким поворотом на південь в районі Мачуської та Горобцівської структур, а далі після огинання Руденківсько-Гнатівського та Новогригорівського куполів простежується зоною максимальних градієнтів ізогіпс сучасного структурного плану на північ від Мажарівської і Затишнянської структур.За результатами реконструкції умов осадонагромадження порід-колекторів, вивчення особливостей просторового розподілу вуглеводневих скупчень, теоретичних та експериментальних досліджень процесу формування тектонічних порушень, повязаних з гравітаційним тектогенезом автором досліджено і вирішено важливу наукову проблему нафтогазової геології - визначено геологічні чинники, які впливали на утворення літологічних і тектонічних екранів для покладів нафти і газу, обгрунтовано теоретичні основи та запропоновано алгоритми методичних прийомів прогнозування неантиклінальних пасток вуглеводнів. Робота має також важливе народногосподар

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?