Система професійного засвоєння лінгводидактичної термінології майбутніми вчителями-словесниками. Формування фахового номенклатурного словника на основі поєднання особистісно-орієнтованого та когнітивного підходів. Ділове мовлення під час навчання.
Аннотация к работе
Психологічною базою процесу професійного засвоєння студентами-філологами лінгводидактичної термінології стали праці з педагогічної та вікової психології (Д.Дубравська, Г.Костюк, Н.Менчинська, С.Рубінштейн, Л.Столяренко й ін.) та психолінгвістики (Л.Виготський, П.Гальперін, М.Жинкін, І.Зимня, Г.Костюк, О.Леонтьєв, О.Лурія, Л.Щерба). Попри наявність праць у галузі навчальної лексикографії та формування культури професійного мовлення проблема засвоєння лінгводидактичної термінології студентами філологічних факультетів не була предметом спеціального дослідження: відчувається брак дисертаційних праць, посібників, методичних розробок, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Наукові засади професійного засвоєння лінгводидактичної термінології студентами філологічних факультетів”. Таким чином, актуальність нашого дослідження визначається потребами суспільства в якісній підготовці вчителів-словесників з високим рівнем професійної компетентності; необхідністю забезпечення майбутнім учителям належної культури професійного мовлення; недостатньою розробленістю питань словникової роботи у вищій школі; відсутністю наукового обґрунтування професійного засвоєння фахової лінгводидактичної термінології на філологічних факультетах ВЗО; низьким рівнем володіння сучасною лінгводидактичною термінологією майбутніми вчителями-словесниками. забезпечити усвідомлення й засвоєння майбутніми вчителями-словесниками понять “лінгводидактичний термін”, “лінгводидактична термінологія”, ”професійна лексика”; Наукова новизна й теоретична значущість: уперше створено методичну систему професійного засвоєння лінгводидактичної термінології студентами філологічних факультетів на модульно-рейтинговій основі; визначено критерії та рівні володіння лінгводидактичною термінолексикою; обґрунтовано доцільність поетапного навчання лінгводидактичної термінології студентів-філологів з опорою на міжпредметні звязки лінгводидактики; уточнено поняття “лінгводидактичний термін”, ”лінгводидактична термінологія”, принципи класифікації лінгводидактичних термінів; набула подальшого розвитку методика роботи з лінгводидактичною термінологією на заняттях із дисциплін психолого-педагогічного й лінгвістичного циклів.У першому розділі - “Теоретичні основи професійного засвоєння студентами-філологами лінгводидактичної термінології” - визначено теоретичні та методичні підходи до розвязання зазначеної проблеми, розкрито сутність ключових понять: лінгводидактика, лінгводидактичний термін, лінгводидактична термінологія; висвітлено проблеми визначення терміна в сучасному мовознавстві, особливості його виникнення й функціонування у професійному мовленні; охарактеризовано лінгвістичні, психологічні й методичні засади роботи з лінгводидактичною термінологією на філологічних факультетах ВЗО. Дослідження психологами навчальної діяльності й процесу засвоєння наукових понять (Л.Виготський, В.Давидов, Д.Дубравська, Д.Ельконін, І.Зимня, Г.Костюк, В.Крутецький, С.Менчинська, С.Рубінштейн, Н.Тализіна та ін.) дозволили виділити послідовність мисленнєвих дій студентів у роботі з лінгводидактичними термінами: сприймання терміна органами чуття, усвідомлення, запамятовування й відтворення (вживання). Аналіз педагогічної й методичної літератури дав підстави стверджувати: успішному опрацюванню лінгводидактичної термінології сприяє застосування модульної технології навчання з урахуванням комунікативно-діяльнісного, особистісно-орієнтованого й когнітивного підходів, що реалізуються в закономірностях (цілеспрямований характер взаємодії педагога й студента, включення студентів у когнітивну діяльність, цілеспрямована організація пізнавальної діяльності, взаємозалежність міцності й глибини знань та регулярного організованого повторення його й уведення до складу вивченого раніше), загальнодидактичних (науковості, систематичності, свідомості, наступності й перспективності, звязку теорії з практикою, єдності навчальної й дослідницької діяльності, розвивального характеру навчання, забезпечення конкурентноздатності) і специфічних (професійної комунікативної спрямованості, внутрішньопредметних і міжпредметних звязків, позамовному) принципах. У другому розділі - “Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою” - подано аналіз науково-методичного забезпечення й стану роботи з лінгводидактичною термінологією на філологічних факультетах ВЗО педагогічного профілю; визначено критерії, показники, рівні й типові помилки; змодельовано й науково обґрунтовано методичну систему професійного засвоєння лінгводидактичної термінології студентами-філологами; описано хід констатувального й формувального експериментів, проаналізовано їх результати. На початку констатувального етапу експерименту ми визначили критерії засвоєння студентами лінгводидактичної термінології: семантико-когнітивний із показниками: уміння сприймати, визначати лінгводидактичні поняття, встановлювати їх структуру й родо-видові відношення, розподіляти лінгводидактичні терміни на тематичні групи, уміння працювати з термінологічним