Значення петрофізичних, структурно-текстурних властивостей, взаємозв’язків параметрів колекторів сарматських відкладів. Вплив технологічних факторів на фільтрацію порід у присвердловинній зоні. Оцінка запасу газу в низькопористих колекторах на об’єктах.
Аннотация к работе
В Україні низькопористі колектори мають велике поширення, на виявлених родовищах часто контактують з високопористими породами, але запаси газу в них не обліковуються і, відповідно, не планується його видобуток. Такі приклади у практиці розробки газових родовищ непоодинокі, тому вивчення низькопористих колекторів потребує підвищеної уваги, а визначення їх промислового потенціалу є актуальною задачею підрахунку запасів вуглеводнів. Лабораторні і промислові (геофізичні, гідродинамічні) методи їх вивчення переважно слабо адаптовані до низькопористих колекторів, зокрема у визначенні структури флюїдонасичення, що відбивається на достовірності оцінки фізичних параметрів, а відтак і обєктивності виділення у розрізі свердловин продуктивних пластів. Дисертаційна робота виконувалася у межах держбюджетних тем: “Розробити наукове обгрунтування і практичні рекомендації по оцінці запасів і залученню в розробку покладів вуглеводнів в низькопористих колекторах” (1994 р.), державний реєстраційний № 0191U0371118; “Обгрунтувати граничні значення параметрів низькопористих теригенних колекторів нових газоконденсатних родовищ України” (1996 р.), державний реєстраційний № 0194U16932; “Розробити методичні рекомендації оцінки та освоєння покладів вуглеводнів у низькопористих колекторах як резерву збільшення ресурсної бази України” (2001 р.), державний реєстраційний № 0101U004606. Основні результати використовувалися під час вивчення властивостей та обгрунтуванная параметрів колекторів на обєктах пошуково-розвідувальних робіт підприємств НАК “Надра України”.Тому для прогнозування поширення та оцінки якості колекторів наукове і практичне значення мають дослідження їх мінералогічного складу, умов формування і особливостей цементації породоутворюючих компонентів, характеру співвідношень і розподілу пустот в породі тощо. Сьогодні в Україні запаси газу в теригенних породах ДДЗ пористістю менше 7 % і Передкарпатського прогину - менше 10 % не обліковуються, хоч за експериментальними даними, як уже згадувалося, виявляють ознаки колектора з 2-3 %, тобто оцінка запасів газу в надрах недостатньо обєктивна для планування робіт з їх освоєння. Змінюються баланс складових гірського тиску, характер насичення порового простору порід навколо свердловини внаслідок проникнення фільтрату промивних рідин, набухання глинистої складової порід, інших процесів, які тією чи іншою мірою погіршують фільтраційні властивості колекторів. Аналогічно оцінювалися закупорювальні властивості фільтратів промивних рідин, які використовуються для розкриття верхньовізейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини, а також конденсату у звязку з можливим випаданням його у пласті під час відбирання газу. Дослідження прориву газу через водонасичені породи показало, що не існує реальної фізичної межі між колектором і неколектором (покришкою), тим більше між високо-і низькопористими колекторами.На основі теоретичних і експериментальних досліджень розроблено наукові засади оцінювання низькопористих колекторів вуглеводневого газу, які відкривають нові можливості підвищення обєктивності у визначенні енергетичного потенціалу пластових систем, зростання ефективності геологорозвідувальних робіт на вуглеводневу сировину і загалом нарощування видобутку газу в Україні. Вони грунтуються на вивченні геолого-фізичних особливостей низькопористих колекторів, процесів їх взаємодії з пластовими флюїдами, впливу поверхневих сил, структури порового простору на фільтраційно-ємнісні властивості колекторів, дослідженні особливостей фільтрації газу через низькопористі породи, обгрунтуванні функціональних взаємозвязків між параметрами колекторів сарматських відкладів Більче-Волицької зони і верхньовізейських - Дніпровсько-Донецької западини та охоплюють широкий спектр питань від розкриття продуктивних пластів до оцінки зосереджених у них запасів газу. Доведено, що низькопористі породи фільтрують газ навіть за повної блокади порового простору фільтратом промивної рідини, пластовою водою чи конденсатом. Прорив газу через зону закупорки відбувається за перепадів тиску, значно менших від створюваних у присвердловинній зоні під час випробування пластів, а тривалість її розформування може істотно перевищувати регламентований період очікування припливу. Зона проникнення формується переважно у порових каналах максимальних розмірів, і за насичення рідиною порового простору понад 29 % проникність для газу різко знижується внаслідок фільтрації двох фаз.