Основні закономірності розподілу деяких елементів у кам"яних антрацитах. Головні критерії підбору вуглевміщуючих активаторів за показниками зольності і ступеню метаморфізму. Характеристика взаємодії реакційноздатних фрагментів термічних перетворень.
Аннотация к работе
Робота виконувалася згідно галузевої цільової програми "Розширення сировинної бази коксування у 1986-1990 рр. і послідуючі роки" Міністерства чорної металургії СРСР, а також на основі прогнозних матеріалів Міністерства вугільної промисловості України у частині балансів виробництва та споживання коксового горішка в Україні на період до 2005 р. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити комплекс окремих задач, що повязані із вибором активаційних компонентів із обгрунтуванням їх раціональної масової долі у складі шихти, способу її підготовки для коксування, оцінкою відновлюючої здатності вуглецевого відновника та інш. Вивчені закономірності розподілу в камяному вугіллі та антрацитах Донбасу сполук калію, натрію, заліза і хлору, на основі яких розроблені критерії підбору вуглевміщуючих активаторів за показниками зольності (Ad > 46%) і ступеня метаморфізму (R0 <0,9 %), Показано, що переважаючий вміст калію у мінеральній, а натрію - в органічній складових вугілля, що спричинені різними умовами їх генезису і метаморфізму, не є специфікою "соленого" вугілля, а характерні для всіляких камяного вугілля та антрацитів Донбасу. Вперше сформульовано уяви і експериментально підтверджено, що генетично тісний контакт органічних і мінеральних речовин у вуглевміщуючих активаторах забезпечує при коксуванні шихт із їх участю реалізацію механізму “власне спікання”, а не запікання інертних частин, внаслідок чого ростуть реакційна здатність і ПЕО коксу. Вперше експериментально вивчено речовинний склад, механічні, фізико-хімічні і електрофізичні властивості вуглецевих відновників, що були одержані із шихт з участю вуглевміщуючих активаторів, та підтверджено зростання їх відновлюючої здатності на 9-16 % (відн.) у зрівнянні із коксовим горішком у процесах виплавки сілікомарганцю та високовуглецевого ферохрому.Автор констатує відсутність вітчизняного промислового виробництва вуглецевих відновників для недоменних споживачів, внаслідок чого для одержання феросплавів, у кольоровій металургії, хімічній та інших галузях промисловості використовуються коксовий горішок, ресурси та якість якого не відповідають вимогам. Одержані автором теоретичні та експериментальні результати дозволили вирішити конкретну народно-господарську задачу - розробити технологічний процес та освоїти у коксохімічній галузі металургії промислове виробництво вуглецевого відновника для недоменних споживачів шляхом використання у складі шихти для коксування вуглевміщуючих активаторів, які підібрані на основі розроблених критеріїв ступеня метаморфізму та зольності. Використання на Нікопольському заводі феросплавів у виробництві сілікомарганцю замість коксового горішка вуглецевого відновника, одержаного під керівництвом і при особистій участі автора на Дніпродзержинському КХЗ, забезпечило у розрахунку на одну тонну відновника економічний ефект 54,4 грн. Враховуючи обмежені у найближчі роки можливості будівництва в Україні нових промислових установок, а також наявність не повністю завантажених потужностей коксохімічних заводів, автор вперше обгрунтував перспективність та реалізував у промисловій практиці виробництво вуглецевого відновника для недоменних споживачів з використанням існуючої технології шарового коксування та частини пічного фонду. Запропонований автором принципово новий науково-технічний напрямок одержання вуглецевого відновника поліпшеної якості заснований на упровадженні у склад шихти природного активатору - вуглевміщуючого компоненту, який здатний взаємодіяти із спікаючими компонентами шихти з утворенням за рахунок більшого вмісту активуючих елементів (K, Na, Fe) коксу із підвищеними реакційною здатністю та питомим електроопором.О сырьевой базе производства углеродистого восстановителя для недоменных потребителей // Кокс и химия-1998, №8.- Свойства углеродистого восстановителя в зависимости от состава исходного сырья// Кокс и химия. Коксование угольных шихт с участием гранулированных отходов флотации //Кокс и химия. Влияние содержания и состава минеральных компонентов шихты на реакционную способность и УЭС кокса// Углехимический журнал. Здобувач особисто розробив програму досліджень складу та властивостей гранульованих відходів флотації, що одержуються на створеній під його керівництвом заводській установці, запропонував розглядати ці відходи, а також рядовевугілля марки Д як сировину органомінеральної природи, що здатна взаємодіяти із спікливим вугіллям при коксуванні, інтенсифікуючи поліконденсаційні процеси та підвищуючи реакційну здатність і питомий електроопір коксу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ