Науково-технічний прогрес та безпека цивілізації. Принципи та методи забезпечення безпеки. Небезпека, її сутність та класифікація. Ризик та критерії серйозності небезпеки. Типи ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику та управління ним.
Аннотация к работе
Вихід з цього становища полягає у реалізації комплексу заходів, спрямованих на мобілізацію державних структур та громадськості на те, щоб створити матеріальні засади, підготувати відповідні людські ресурси і, найголовніше, змінити спосіб мислення та поведінки людини заради безпеки свого існування. Україна заявила про підтримку Концепції ООН про сталий людський розвиток. Оголошена концепція ООН "Про сталий людський розвиток", сучасний незадовільний стан безпеки людей в Україні вимагають суттєвих змін у всіх ланках системи освіти держави, в її установах та органах управління, що дасть змогу освіті бути випереджаючою на шляху розвязання проблеми безпеки людини як умови стійкого розвитку людства. Законодавчою базою для реалізації цих завдань є прийняття нових законів, що стосуються захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, прийнятих Верховною Радою, проект закону "Про концепцію сталого розвитку в Україні". Зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій є для України першорядним завданням, оскільки економіка її десятиліттями формувалася без урахування обєктивних потреб та інтересів народу, належної оцінки екологічної можливості певних регіонів.Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків «FORM-OSE», науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер. Гуманітарні, природничі, інженерні науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З цього коріння «проросли» екологічна культура, соціальна екологія, соціальна та комунальна гігієна та інші науки. Життя - це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності визначаються наступним чином: 1. Життєдіяльність забезпечується такими факторами навколишнього середовища, як параметри споживання, енергоресурси, корисні копалини, продукти харчування, елементи штучного середовища тощо. Порушення норм праці, технологічних процесів, моральне і фізичне за старіння засобів виробництва, як правило, призводять до аварійних ситуацій. Для реалізації цього принципу людство створило спеціальні інститути: медичного забезпечення, екологічного захисту, оборони, моралі та ін. Основні функції БЖД повинні забезпечити безпеку життєдіяльності людини, охорону навколишнього середовища через: - опис життєвого простору, його зонування за значеннями негативних чинників на основі експертизи джерел негативних впливів, їх взаємного розташування та режиму дії, а також із урахуванням кліматичних, географічних та інших особливостей регіону або зони діяльності;Небезпека - це явища, процеси, обєкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоровю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину - природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища. Природні джерела небезпеки - це природні обєкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоровя людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, інфекційні хвороби тварин та рослин). Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, повязані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (йонізуючого, електромагнітного, акустичного).Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу: R = n / N Для того щоб визначити серйозність небезпеки, існують різні критерії. 3.1, встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов. Звідси випливає, що коли потенційна небезпека події буде віднесена до категорії І (кат
План
Зміст
1. Науково-технічний прогрес та безпека цивілізації
2. Безпека життєдіяльності як наука та категорія
3. Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності
4. Способи та проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності
5. Небезпека, її сутність та класифікація
6. Ризик та критерії серйозності небезпеки
7. Типи ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику
8. Управління ризиком
1. Науково-технічний прогрес та безпека цивілізації безпека життєдіяльність цивілізація ризик
Кількість катастроф техногенного та природного походження, зростання числа соціальних небезпек, повязаних з економічними і політичними суперечностями і негараздами характерні для останніх років XX і початку XXI століття.