Наукові доробки вчених та їх упровадження в променевих способах зварювання в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (друга половина ХХ ст.) - Статья
Способи наплавлення променевими джерелами енергії в виробництві. Аналіз наукових доробок вчених та їх упровадження в процес зварювання в Українській Радянській Соціалістичній Республіці. Особливості роботи джерел живлення, систем керування променем.
Аннотация к работе
Для експлуатації в незвичних умовах високих напруг, зверх високих або навпаки - кріогенних температурах, ядерного і космічного опромінювання, електромагнітних полів, виникла необхідність зєднувати конструкції з нових для техніки металів: цирконію, молібдену, танталу, вольфраму. Джерелом пучка електронів є електронно-променеві гармати (потужністю 0,1-100КВТ, енергією 10-200КЕВ), в яких з катода здійснюється емісія електронів, що прискорюються дією електрода-анода; є також інші електроди, що створюють необхідний розподіл електричного поля. Типова електроннопроменева зварювальна установка складається з електроннопроменевої зварювальної гармати з системами електроживлення і управління та вакуумної камери з оглядовими вікнами, люками завантаження і вивантаження виробів, а також механізмами переміщення або обертання виробів; вакуумної системи, що підтримує при зварюванні в робочому об’ємі камери з приладами його контролю. Патона досвід дозволяє узагальнити й сформулювати його основні відмінні риси й переваги: підвищення експлуатаційних характеристик зєднань на 15...25% порівняно з процесами дугового зварювання; мала ширина зони нагріву металу і, як наслідок, зниження вагових характеристик виробів; висока стабільність геометричних форм і розмірів конструкцій, особливо коли ЕПЗ є фінішною операцією виготовлення виробів; висока якість зварених зєднань; відсутність оксидних включень і включень вольфраму; дрібнокристалічна структура металу шва й збереження його структури в металі ЗТВ і т.д.; можливість зварювання конструкцій при відсутності доступу до зворотньої сторони стику; у висячому положенні деталей малої товщини; у різних просторових положеннях, у тому числі з одночасною подачею у зварювальну ванну присадного дроту; низький рівень загального розігріву конструкцій і можливість одночасного вакуумування внутрішнього обсягу, особливо при герметизації приладів; можливість виконання деяких типів зєднань, які неможливо виконати іншими способами зварювання, табл. Було встановлено, що лазер, як джерело нагрівання, характеризують такі технологічні властивості: висока концентрація енергії в пучку; практично безінерційне керування потоком теплової енергії, що дозволяє збільшити швидкість і точність обробки матеріалів і повністю автоматизувати процес; висока точність фокусування променя й більша швидкість обробки, що забезпечує мінімізацію зони нагрівання й виключає температурні деформації; можливість робити обробку у важкодоступних місцях, при складних і прецизійних формах швів; можливість передачі лазерного променяна значні відстані за допомогою оптичної системи.