Об’єкт, предмет, завдання, взаємозв’язки метричних досліджень наукознавства. Цілісна безліч семантично пов’язаних документів, що перманентно розвивається. Інтелектуальна пам’ять цивілізації, штучно створена система, яка сформувала власну структуру.
Аннотация к работе
В останні роки в усьому світі спостерігається сплеск інтересу до так званих «метрій» (бібліометрії, наукометрії, інформетрії, мережометрії, вебометрії, мережевої бібліометрії, інтернет-статистики, алтметрики та ін.). Дедалі більшою популярністю користуються формалізовані підходи до вивчення ДП, серед яких провідне місце в останні десятиліття посідають метричні дослідження. Однак, наукометричний аналіз ДП реферативного журналу «Інформатика» за 12 років (1988-1999) свідчить про застій в інформетрії, наукометрії та бібліометрії [3]. Аналіз публікацій повністю підтверджує істотну плутанину в термінології: використання різними авторами термінів, що не мають стосунку до тієї чи іншої галузі, дискусії з приводу значення наукометричних досліджень, нечіткість у визначенні предмета, структури інформетрії, інфометрії, наукометрії та бібліїометрії, велика кількість обєднуючих ці напрями індикаторів, закономірностей, законів, різнобій у розумінні кіберметрії, вебометрії тощо. Кузнєцов у своїй монографії [17] стверджують, що терміни «бібліометрія» і «наукометрія» в науці використовуються як синоніми (с.