Наука і філософія науки. Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини. Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія. Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення.
Аннотация к работе
Наука сьогодні має надзвичайно розвинуту систему принципів, форм, методів, імперативів пізнання. Обговорення всіх цих і безлічі інших світоглядно-філософських питань супроводжувало становлення і розвиток сучасної науки і було необхідною формою усвідомлення особливостей як самої науки, так і тієї цивілізації, у рамках якої наукове відношення до світу стало можливим. Мета і завдання методологічного дослідження науки і її формувань полягає в розгортанні таких уявлень про науку і наукову діяльність, які б ураховували різні аспекти і характеристики науки, отримані в сформованих напрямках методології, логіки і наукознавства. Напрошується думка, що вивчати науку - це значить вивчати вченого за роботою, вивчати технологію його діяльності по виробництву знань. Якщо ми якось розуміємо зміст виразів: «працювати в науці», «впливати на науку», «підкорятися вимогам науки», то ми тим самим інтуїтивно вже протиставили науку діяльності окремої людини чи групи людей і повинні тепер відповісти на запитання: що собою уявляє це знеособлене ціле, що визирає через спину кожного індивідуального представника?Від унікальності способу буття людини у світі залежать основні способи людського відношення до світу і його освоєння та осягнення. Єдність істини, добра і краси, як підвалин духовності, забезпечує можливості гармонійної цілісності людської культури, повноти сенсових життєвих потенцій особи. Народження інтелектуальної культури відбувалося в контексті духовно-практичного осягнення світу. Той факт, що в науці, особливо експериментальній, настанова на обєкт як такий забезпечує незначний вплив субєкта на кінцевий результат дослідження, не свідчить про елімінацію субєкта як посередника між обєктом і знанням про нього. Філософія є теоретичним ядром духовно-практичного освоєння світу людиною, що принципово відрізняє її від окремих наук.Через взаємозвязок практичного, теоретичного й духовно-практичного освоєння світу людиною найповніше розкривається ланцюг понять: культура - світогляд - філософія - наука. Порівняльна характеристика філософії і науки: Як і наука, філософія вищою цінністю визнає істину, та все ж вона не є: універсальною наукою, наукою наук (царицею їх), наукою про науки (науковченням), не є вона й уже зайвою сьогодні “колискою” наук. Філософія краще самих наук визначає місце, роль та масштаб кожної окремої науки серед інших наук. З одного боку, у самому філософському середовищі виник рух проти визнання філософії наукою, оскільки, як вважали деякі (Шопенгауер, Ніцше), вона життєвіше усякої науки, вона є мистецтвом. У наші дні кожне з двох тверджень - «філософія - це наука» і «філософія не є наукою» - має своїх прихильників.
План
План
1. Наука сьогодні: загальні характеристики
2. Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини
3. Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія
4. Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення