Біографії лауреатів Нобелівських премій в областях фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури - вихідців з родин священиків і тих, хто отримав глибоке релігійне виховання із навчанням. Соціологічний аналіз їх релігійної і конфесійної приналежності.
Аннотация к работе
Тому обєктом нашого дослідження є вивчення і аналіз біографій усіх 911 лауреатів нобелівських премій, а предметом - висвітлення біографій тих нобеліянтів, які походять зі священичих родин, чи отримали релігійне виховання із навчанням, крізь призму вектора релігія - наука. Із цього випливає, що метою є аналіз біографій нобеліянтів та філософсько-теологічні рефлексії щодо спільностей та відмінностей науки із релігією і релігії із наукою, світу розуму і світу віри, які потребують взаємно одне одного, щоб взаємно збагачуватися на благо прогресу людства як в технічно-технологічному вимірі, так і в гуманістичному. Полівекторну і глобальну роль науки, а також світове визнання, а заодно і матеріальну підтримку видатних учених розумів шведський інженер-хімік і підприємець Альфред Нобель (21.10.1833 - 10.12.1896 рр.), який весь свій накопичений капітал передав заснованому ним для цього фонду, який із 1901 р., згідно його заповіту від 27 листопада 1895 р., присуджує премії за видатні досягнення у галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури, боротьбі за мир. Щоб вияснити вплив релігійного чинника на науку, а в нашому випадку, - на становлення як науковців значної кількості нобеліянтів, висвітлимо у загальному, дедукційному і порівняльному контексті властивості науки і релігії та наведемо конкретні приклади із біографій нобеліянтів - духовних осіб, вихідців зі священичих родин та тих, котрі отримали глибоке релігійне виховання із навчанням. Проаналізуємо, спираючись на біографії лауреатів Нобелівської премії із фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури, миру за 1901-2016 рр. і на біографії лауреатів премії із економіки памяті Альфреда Нобеля (1969-2016 рр.), скільки із них були вихідцями чи із родин священнослужителів, чи самі безпосередньо були духовними особами, зазначаючи при цьому короткий зріз їх біографій та заслуги і тим самим у такий спосіб повязуючи релігію і науку.