Аналіз натурфілософського романтизму як напрямку духовної культури. Вивчення його типології. Дослідження еволюції наукових та філософських поглядів Д. Велланського. Розкриття ролі і значення його науково-філософської і пропагандистської діяльності.
Аннотация к работе
Українська історико-філософська та суспільно-політична думка впродовж останніх десятиліть зробила суттєвий крок вперед у розумінні змістовної панорами духовних явищ, взаємозвязків і закономірностей розвитку духовної сфери в цілому, а також витоків формування національної самосвідомості й науки, місця українських вчених-мислителів у всесвітньому процесі. Актуальність теми не в останню чергу визначається також тим, що Д.Велланський залишив яскравий слід у становленні та розвитку романтичного світогляду в духовній культурі України та Росії першої половини ХІХ ст., що досі не знайшло свого відображення в сучасних філософських дослідженнях. Історична постать видатного науковця та філософа, беззаперечний авторитет якого визнавався всіма його сучасниками, залишається поза межами того історичного значення, якого на початок ХІХ ст. набув романтизм як духовний феномен, що не лише віддзеркалював суть історичних процесів, а й стимулював їхній розвиток. Проблеми, що розглядаються в дисертаційному дослідженні, висвітлені в значній кількості монографічних, дисертаційних та періодичних видань, присвячених як вивченню й оцінці різних аспектів наукових інтересів Д.Велланського, так і загальним історичним передумовам і особливостям становлення романтичного світогляду в науці та культурі України і Росії ХІХ ст. Методологічні узагальнення, зроблені в дисертаційному дослідженні, були б неможливими без ґрунтовного переосмислення ідей щодо витоків та змістовної специфіки західноєвропейського романтизму як ідейного та художнього напрямку першої половини ХІХ ст., сформульованих у працях В.Асмуса, М.Афасижева, К.Бакрадзе, Н.Берковського, М.Булатова, І.Белзи, В.Ванслова, І.Волкова, Р.Габітової, А.Гулиги, О.Дмитрієва, В.Жирмунського, Ю.Кремльова, В.Кузнєцова, О.Лосєва, М.Лоського, Д.Наливайка, М.Савельєвої, І.Юдкіна-Рипуна та ін.У Вступі обґрунтовується актуальність дослідження проблеми, визначається ступінь наукової розробки, окреслюється мета та основні завдання, предмет та обєкт дисертаційного дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади, сформульовано положення наукової новизни, що виносяться на захист, теоретичну та практичну цінність роботи, а також наводяться дані про публікації та апробацію результатів дослідження. Велланського» проаналізовано джерельну базу та наукові праці, в яких досліджується творчість Д.Велланського, його місце в історії розвитку вітчизняної науки та філософської думки першої половини ХІХ ст. Розглядаються історичні й теоретичні передумови виникнення й розвитку наприкінці ХVШ - початку ХІХ ст. романтизму, специфіка ґенези його ідей в Західній Європі та в Україні й Росії. Третя група науково-дослідницької літератури включає в себе праці вчених радянського періоду (В.Ванслов, Р.Габітова, Ю.Манн), які розглядали романтизм загалом в межах художнього напряму, а початок ХІХ ст. трактувався як просвітницький ідеалізм (З.Каменський, А.Почапський, Д.Острянин). Радянські дослідники наукову діяльність Д.Велланського розглядали переважно у руслі «улюбленого учня Ф.Шеллінга», а його вплив на розвиток духовної культури України та Росії трактували досить обмежено.Велланського» показано, що у своїй творчості він розвивав спільні для романтизму і натурфілософії ідеї універсалізму буття, природи, історії, людини. Д.Велланський був безпосереднім учнем Ф.Шеллінга, однокурсником іншого видатного шеллінгіанця й натурфілософа Л.Окена. Він був послідовним прибічником і популяризатором висхідних ідей натурфілософії, онтології, діалектики, руху й розвитку, завдяки чому зробив значний внесок у створення принципово нової культури мислення всупереч традиційній на той час метафізиці. Розвиваючи діалектичні принципи, Д.Велланський як шеллінгіанець і природодослідник критично виступав проти емпіризму, агностицизму, догматизму і наближався до ідеї еволюціонізму: основою його світоглядної і наукової позиції стають ідеї єдності, всезагального звязку, суперечності як рушія розвитку, принцип змінності («динамізм»). Велланського на розвиток природознавства та філософії в Україні та Росії» обґрунтовується історична роль Д.Велланського, яка полягає у тому, що він був першим, хто усвідомив світоглядну близькість шеллінгіанських ідей до соціальної реальності в Україні та Росії кінця XVIII - початку ХІХ ст. і найбільш повно в теоретичній формі відобразив основні тенденції розвитку науки свого часу.У дисертації сформульовано основні підсумки проведеного дослідження, які конкретизуються в таких положеннях: Д.Велланський - видатний український природознавець, мислитель, пропагандист і освітянин першої половини ХІХ ст. Д.Велланський по праву вважається першим популяризатором натурфілософської світоглядної методології німецького класика Ф.Шеллінга в Україні та Росії першої третини ХІХ ст. Велланського насамперед як відомого фізіолога, популяризатора філософських ідей Ф.Шеллінга, інтерес до системи поглядів якого залишався необґрунтованим; 2) українські та російські мислителі, що опинилися у вимушеній еміграції, характеризували творчий шл