Історія та напрямки діяльності Освенціму як нацистського концтабору, що існував з кінця травня 1940 до січня 1945 в однойменному місці Польщі. Воєнні роки в концентраційному таборі Дахау, його структура та компоненти: головний табір і конгломерати.
Аннотация к работе
Українських вязнів (в основному, військовополонені) було в Освенцімі понад 15 тисяч чоловік. Частина українців були політвязнями з Західної України, більшість з яких - члени ОУН. Значна частина з них загинула від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені, в тому числі брати С. У першу чергу це були політичні супротивники націонал-соціалістів, однак зазнавали покарання у таборі також свідки Ієгови, які відмовлялися від військової служби, євреї, «ледачі» (що ухиляються від роботи), а також злочинці, засуджені судом на покаранням у каторжній або штрафній вязниці, цигані, які як і євреї вважалися расово неповноцінними, гомосексуалісти та інші, які з різних причин не підходили до соціал-расистської концепції націонал-соціалістського «народного суспільства». Хоча увязнені й піддавалися сваволі охоронців, однак ще не було масових убивств, епідемій, жертвами яких ставали тисячі вязнів, і не було померлих від голоду.