Національно-визвольний рух в Царстві Польському - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 89
Політичне та економічне положення Царства Польського. Підйом Національно-визвольного руху польського народу, його місце та роль в історії польського народу. Січневе повстання 1863-1864 рр. Створення Королівства Польського на Віденському конгресі.


Аннотация к работе
Курсова робота на тему: Національно-визвольний рух в Царстві Польському Зміст Вступ Розділ І. Політичне та економічне положення Царства Польського Розділ ІІ. Підйом Національно-визвольного руху в Царстві Польському Розділ ІІІ. Січневе повстання 1863-1864 рр. Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ З 1795 р. не існує єдиної історії Польщі - вона перетворюється на історію її окремих частин, що перебували у складі трьох держав Росії, Прусії і Австрії. В результаті трьох поділів Речі Посполитої переважна більшість польських земель опинилася під пруським гнітом. Із захоплених Австрією територій було створено окрему провінцію, яку назвали Королівством Галичини і Лодомерії. До Росії відійшли Правобережна Україна, Волинь, Білорусія, Литва і Курляндія. Загарбані польські землі зазнавали соціального і національного гноблення. Однак завдяки багатовіковій традиції державності, високому рівню національної свідомості польський народ значною мірою зберіг національну єдність, особливо в духовному житті, культурі, національно-визвольному русі. Згідно з його заключним актом, підписаним 9 червня 1815 р., відбувся новий поділ польських земель. Більша частина Варшавського герцогства відходила до Росії під назвою Королівства Польського. Познанський і Бидгоський департаменти герцогства, з яких утворювалось Познанське велике князівство, а також місто Гданськ, знову дісталися Прусії. Розділена і поневолена Польща протягом більш як півстоліття (з кінця XVIII і до середини 90-х років ХІХ ст.) була охоплена революційними настроями і великими національними повстаннями. З Королівством нерозривно пов’язані основні віхи історичного минулого польського народу. Національно-визвольний рух в Царстві Польському в ХІХ столітті був рухом проти російського панування, за відродження незалежності Польщі і об’єднання її різних частин. Особливість польського національно-визвольного руху полягає в тому, що основною рушійною силою, а водночас і його керівником були шляхта, а не буржуазія, як це спостерігалося в інших слов’янських країнах. На цьому етапі визвольний рух мав суто шляхетський характер. Основна задача, яка стоїть перед дослідником: це визначення причин та характеру визвольного руху, основних етапів боротьби, наслідків повстань та їх ролі. Об’єктом дослідження курсової роботи є Царство Польське. Хронологічні рамки нашої роботи охоплюють період з 1815 р. до 1864 р. Тому що саме тоді, 1815 р., на Віденському конгресі відбувся новий поділ польських земель і більша частина Варшавського герцогства відходить до Росії під назвою Королівства Польського. А в 1864 р в польському визвольному русі завершився період великих національних повстань, незважаючи на те, що польському народові так і не вдалося відновити незалежність своєї країни. [Додаток № 3] Документ “Из конституционной хронологии Царства Польского 1815” знайомить нас з Конституцією Царства Польського принятого 27 листопада 1815 Олександром І (1777 - 1825), і дає головні положення цієї Конституції. Прохорова А. М.; та Довідник з історії України. Її автори тривалий час викладають предмет “Історія Польщі” студентам історичного та філологічного факультетів Львівського Національного університету імені Івана Франка. У статті Григораша І.В. Адам Єжи Чарториський розповідається про дорадника Олександра І на конгресі у Відні, про людину, яка сприяла досягненню у Вені компромісу по польському питанню - більша частина герцогства Варшавського відходила до Росії під назвою Царство Польське. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що спектор наукових знань з історії національно-визвольного руху у Царстві (Королівстві) Польському може бути використаний студентами історичних факультетів при докладнішому вивченні цієї теми, під час підготовки до семінарських занять і з історії західних і південних слов’ян, а також при написанні повідомлень, рефератів та цю тему. [Додаток №5] Текст Конституції Королівства Польського Олександр І підписав ще під час роботи конгресу, але обнародували її лише в грудні 1815 р., коли імператор прибув до Варшави. Він призначав намісника, міністрів, сенаторів і вищих урядників (голів воєводств). Командувача польської армії - брата царя, великого князя Констянтина Павловича і державного секретаря Миколи Новосільцева. Але вже перші призначення на посади охолодили голови прихільників співробітництва з царем. Політичні зрушення в економіці польських земель відбувалися після 1815 р, коли настав тривалий мирний період у розвитку Європи.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?