Створення Польської ліквідаційної комісії. Приготування до збройного повстання. Повалення монархічної влади та ліквідація багатовікового іноземного поневолення у листопаді 1918 р. у Східній Галичині. Створення української демократичної республіки.
Аннотация к работе
З цією метою у Львові протягом вересня 1918 р. було засновано таємний старшинський гурток, який спочатку складався головним чином із офіцерів українців австрійської армії і згодом прибрав назву Центральний військовий комітет (ЦВК). Відповідно до плану австрійського уряду, на територіях колишніх коронних країв імперії (без Угорщини) мало постати чотири національні держави - німецько-австрійська, чеська, південнословянська та українська. Поляки отримали право самостійно вирішувати питання своєї державності. Після попередніх нарад 10 жовтня Української парламентської репрезентації й засідання 12 жовтня у Львові Народного комітету 18 жовтня 1918 р. зібралася Українська конституанта, що мала розвязати питання державно-правового становища українських земель Австро-Угорщини. Не відставали й поляки, які з набагато більшим розмахом, ніж українці (якщо з українського боку на організацію повстання було витрачено всього 9000 крон, то з польського-100000крон і50 000 франків), та майже не криючись від австрійських властей, також готувалися до захоплення влади.Зокрема, було вирішено взяти владу у Львові та краї вночі з 31 жовтня на 1 листопада, вироблено план захоплення Львова, а також реорганізовано ЦВК в Українську генеральну команду (УГК). 31 жовтня до 14-16-ї год. до всіх повітових центрів на імя раніше призначених комендантів або відомих українських громадян зі Львова було відправлено наказ за підписом Д.Вітовського з вимогою вночі з 31 жовтня на 1 листопада захопити владу в українські руки. Того ж дня о 19-й год в Народному домі відбулося останнє перед виступом засідання Української генеральної команди, у якому взяли участь понад 100 осіб, у т. ч. бл. У короткій промові він охарактеризував міжнародне політичне становище і ситуацію в краї, вказав на завдання, поставлене перед українським військом, та повідомив, що УГК має в розпорядженні всього 1400 вояків та 60 старшин. Вітовський нагадав, що Польська ліквідаційна комісія вже завтра прибуває до Львова, щоб негайно перебрати владу, та що на провінцію вже вислано курєрів із наказом про перебрання українцями влади.Вже 5 листопада, виражаючи інтереси всього західноукраїнського населення, вона у своїй програмній декларації проголосила загальне виборче право, рівність усіх громадян незалежно від віри, мови, стану чи статі перед законом, 8-годинний робочий день, соціальний захист людей похилого віку та інвалідів, охорону праці й громадський спокій, проведення аграрної реформи. Виконавчим органом Української Національної Ради - урядом був тимчасовий Державний секретаріат, створений 9 листопада 1918 р. Назву й територіальні межі новоствореної держави уточнив "Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії", ухвалений 13 листопада. Згідно з ним, вона отримувала назву Західноукраїнська Народна Республіка і охоплювала "українську суцільну етнографічну область... з українською частиною бувших австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і Буковиною та з українськими частями бувших угорських столиць (комітетів): Спиш, Шариш, Земплин, Уг, Берег, Угоча, Мармарош". Тому найбільшою турботою Секретаріату внутрішніх справ було забезпечення населення й армії продуктами харчування, оскільки в Галичині не вистачало продовольства.Вже через місяць після Листопадового зриву, 1 грудня 1918 p., у Фастові укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУ HP і Директорією УНР про "злуку обох українських держав водну державну одиницю". Українська Національна Рада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про обєднання ЗУНР та УНР. Зокрема, в ухвалі Національної Ради зазначалося: "Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно зєднання... Погожого морозного дня 22 січня 1919 р. святково прибраний Софійський майдан у Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, військо. Швець зачитав Універсал уряду УНР, в якому, зокрема, зазначалося: "Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.Коли ж українці випередили поляків, вони відразу приступили до контрудару - спочатку конспіративного, а потім відкритого. Ніхто з поляків, як військових, так і цивільних, не думав погоджуватися із самовизначенням народу і фактом існування Української держави в Галичині. Поляки негайно почали організацію своїх військових сил у Львові. Польські війська поповнювалися за рахунок мобілізації населення Львова, українці ж чекали на добровольців з навколишніх сіл та всього краю. Оволодівши головним залізничним вокзалом з великими військовими складами, вони зосередилися в південно-західний частині міста, звідки почали наступ на територію, яку повністю контролювали українці.