Угорське населення на Закарпатті: історико-політичний аспект. Створення, організація, специфіка діяльності товариства угорської культури Закарпаття. Типологія національно-культурних товариств Закарпаття: політизовані; наукового та освітнього спрямування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ СУСПІЛЬНИХ НАУК Кафедра політології КУРСОВА РОБОТА З ТЕМИ: НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ТОВАРИСТВА УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ Виконала: студентка ІІІ курсу денного відділення Горват Дарина Науковий керівник: канд.. іст. наук доц. Зан Михайло Петрович Ужгород - 2009 ВСТУП Україна, а особливо Закарпаття, є територією з поліетнічною структурою населення. Етапними з погляду зростання національно-культурних товариств не лише кількісно, а й підвищення рівня їхнього авторитету в суспільстві стали перші роки після проголошення незалежності України. Унікальність, відмінність угорців Закарпаття від інших національних меншин полягає передусім у тому, що ця спільнота є чи не найдавнішою національною меншиною України і, напевно, єдиною з досвідом «практикуючої» європейської меншини ще з дорадянських часів. Діяльність національно-культурних товариств активно направлена на збереження та розвиток культурної спадщини угорців Закарпаття, товариства працюють над вирішенням завдань збереження етнічної самосвідомості, поверненням громадам культових споруд, їхньою реставрацією, будівництвом нових храмів, відкриттям національних шкіл, створення радіо та телепрограм, присвячених життю етнічних громад, історії угорців на українських землях, їх національним традиціям, заснуванням силами національно-культурних товариств або за їхньою ініціативою аматорських і професійних творчих колективів, проведенню різних культурних заходів - фестивалів, святкувань національних дат тощо. Українська історична наука досить продуктивно досліджувала проблеми історії Угорщини та розвиток українсько-угорських відносин. Питанням про історичну, політичну та культурну спадщину угорці в Україні присвятили свої роботи такі вчені як, Ф. Особливий інтерес для нашого дослідження представляє собою розділ 5.4 «Угорська національна меншина в Україні та українська в Угорщині: порівняльний аналіз становища та соціальної ролі». Цікавими є також дослідження науковців УжНУ Миговича І.І. та Макари М.П. «Закарпатський соціум: етнологічний аспект», у цьому посібнику розглянуті історія, сучасний стан та тенденції етнонаціонального розвитку Закарпаття. Для досягнення даної мети, ми поставили перед собою ряд наступних завдань: · простежити основні історичні та політичні події життя угорців на Закарпатті; · проаналізувати передумови створення угорських національно-культурних товариств на Закарпатті; · оглянути сучасний стан та діяльність угорських національно-культурних товариств на Закарпатті; · проаналізувати організацію, структуру та специфіку угорських національно-культурних товариств на Закарпатті; · зробити аналіз специфіки діяльності Товариства угорської культури. Закарпатська область - це своєрідне «вікно України в Європу». Складна політична історія визначала назву краю: Маrса Ruthenorum (Руська марка), Угорська Русь, Руська Країна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна, Закарпатська область. Природний приріст угорського населення за перші три десятиліття до входження Закарпаття до складу України та Радянського Союзу був повільним, але стабільним (13,6%). Зменшення питомої ваги угорців у загальній кількості населення відбулося у Берегівському (на 3,1%) і Ужгородському (на 4,2%) районах, де їх абсолютна чисельність найбільша [16, с. Переважна більшість угорського населення проживала компактно на півдні області, у прикордонній з Угорщиною смузі (73,8%). Третина закарпатських угорців проживала у Берегівському районі, четвертина - в Ужгородському районі, решта - у таких населених пунктах, де вони становлять більшість. Тому будь-які спроби Будапешта надати угорській меншині допомогу у вивченні рідної мови, історії, культури, народних традицій сприймалися Радянським Союзом як втручання у внутрішні справи іноземної держави та політичним тиском. Цей документ надав широкі права угорській національній меншині в Україні та українській в Угорщині аж до створення культурної автономії. Крім того, 2,6 тисячі учнів вивчають угорську мову факультативно. Підготовлено і затверджено на вченій раді УДУ шкільний угорсько-український словник для учнів відповідних загальноосвітніх шкіл, на видання якого держава виділила 35 тис. грн. (тираж - 10 тис. прим.), видано також шкільний українсько-угорський та угорсько-український фразеологічний словник. На зборах було присутні 300-400 угорців і було прийнято рішення про створення «Підкарпатського товариства угорської культури», статут товариства, головою було обрано Ш. Фодо, обрана Рада (47 чол.) і Президія (7 чол.). З ініціативи ТУКЗ та «при підтримці службових осіб Угорської народної республіки (УНР) розгортається робота по відновленню на території області памятних знаків, повязаних з іменами національних героїв та видатних історичних діячів Угорщини. Роботу Товариства визначає компетентність, фаховість, політична поміркованість, постійний аналіз альтернатив, проведення політичної діяльності адекватно умовам.