Соціально-економічні особливості розселення циган в Україні. Культурні особливості циганського етносу, релігійні вірування, весільні звичаї та обряди ромів. Програма створення ромської інтелектуальної еліти, здатної відстоювати права циган в Європі.
Аннотация к работе
Актуальність теми: Циган (ромів) в Європі налічується від 7 до 12 млн. чол. Одним із першочергових завдань проголошено підтримку створення ромської інтелектуальної еліти, здатної відстоювати політичні, культурні і соціальні права циган в Європі. Однак моніторинг роботи цих шкіл показав, що основні проблеми в їх дяльності повязані з відсутністю навчальних програм, підручників, але головні - відсутність фахівців (педагогів і вчених), незавершеність кодифікації мови ("романі" в Україні функціонує в кількох діалектах). Важлива роль у їхньому вирішенні належить історіографічним, історико-етнографічним та джерелознавчим дослідженням історії і культури етнічних спільнот, які здавна мешкають в Україні, зокрема циган (ромів). В Україні, більшість населення традиційно сприймає ромів як циган, у той час коли частина циган не вважають себе ромами (наприклад, деякі групи циган Закарпаття ідентифікують себе з угорцями, а на Одещині з молдованами).Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії цигани спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці - зокрема й примусове переселення циган. В Угорщині цигани масово зявилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. 1419 року цигани перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше зявилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців.Дійсно, в циган є традиція кочівлі, а їх традиційні ремесла - ковальство, лудження посуду, торгівля кіньми, ворожіння сприяли переїздам з місця на місце в пошуках клієнтів. Однак насправді завжди більшість циган живе осіло, а кочівники складають лише менше частину. По-перше, оскільки цигани складали й складають лише невеличку частку населення більшість людей ніколи не бачила циганських поселень, але майже всі бачили кочових циган.На Закарпатті проживають такі групи циган: словацькі рома (нащадки переселенців початку XX ст.), келдераре, унгріко рома (вихідці з Угорщини), які проживають компактними групами. Найбільша кількість циган нараховується у у місті Мукачевому(1,4%), у Виноградівському (0,8%), Берегівському (4,1%) та Ужгородському (4,1%) районах Закарпатської області. Расейці (вихідці з південної Росії на початку XX ст.), ловаре і серви проживають на українському Поліссі. Серед циган Житомирщини найбільше представників групи ловаре, які мають свої компактні поселення в Житомирі (район Богунія), селі Тетерівка Житомирського району та в місті Малин. Серви живуть розсіяно невеликими групами серед представників інших етногруп.Циганські субетноси на території України представлені сервами, сервуря або лівобережними циганами (найчисельніша циганська група в Україні), та влахами, влахуря, мова яких належить до Української діалектної групи, згідно з лінгвістичною класифікацією, яку запропонував Л.Н. Черенков. Ще одною групою циган, яка склалася на території України є кримські цигани, або киримітіка рома, татарітіка рома (аюджі, гурбети та інші), мова яких зазнала великого лінгвістичного та етнографічного впливу з боку місцевого тюркомовного населення. Влашська - третя велика мовна група, до якої належать молдавські цигани (Одеська та Чернівецька області), частина яких (кишинівці) оселилася у 20 - 30 роках XX століття у Донецькій, Луганській областях. Четвертою мовною групою є Карпатська, до якої належать словацькі (сервіка рома) та угорські (унгріко рома) цигани, які мешкають у Закарпатській області. Лише 40% циган у містах вважають циганську мову рідною, у селах - 35%; решта за рідну мову вважає українську, угорську, російську та румунську мови.За релігією цигани на Наддніпрянщині були православні, в Галичині й на Закарпатті - греко-католики. Коли дітям виповнюється 10-13 років, проводиться хрещення, де в куми кличуть декілька пар. Кочові цигани мали язичницький світогляд, який, однак, мав релігійне спрямування: вони вірили у існування Бога, диявола, душі, потойбічного життя. Своєрідний культ берегині сімї у ромів представлений культом ікон, які були одними із найважливіших оберегів. За повірями циган вона мала розміщуватись на лівій внутрішній стінці кибитки, де захищала від хвороб ліву, серцеву частину тіла того, хто керував кіньми, його ліву руку, яка тримала пугу - символ глави сімї та господаря.Іноді цигани сватали дівчинку років 9-10, і, якщо дівчинки погоджувалися, її брали у шатер і її жила вони до 13-15 років, та був влаштовувалася весілля. Це було викликане, передусім, економічними причинами-не треба було грошей на весілля. Юнак, зазвичай, не вибирав собі наречену, це робили його батьки; тобто весілля у таборі влаштовували по згоді старших. Шлюби могли полягати між представниками різних етнічних груп, хоча найбільш схвалювалися шлюби всередині своєї групи (аби молодята були родичами). Одне було
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Соціально-економічні особливості розселення циган в Україні