Аналіз художнього міфологізму Б.І. Антонича як літературного явища ХХ ст. Дослідження астральної символіки, співвідношення християнських і язичницьких мотивів в поезії Антонича і Шевченка. Вивчення невиражених апокаліптичних мотивів в есхатології митців.
Аннотация к работе
Смислоутворюючий синтез язичництва і християнства, своєрідний як у поезії Б.-І.Антонича, так і в поезії Т.Шевченка, досі не вивчався. Поезію Б.-І.Антонича розглядали в межах концепції художнього міфологізму ХХ ст., яка передбачає довільне трагіфарсове чи пародійне переосмислення відомих міфологічних образів і вигадування індивідуальних міфів, абстрагованих від національних традицій. Індивідуальну міфотворчість Б.-І.Антонича протиставляли відтвореному в поезії Т.Шевченка колективно-народному українському міфові. Реалізація мети передбачає розвязання таких завдань: 1) окреслити художній міфологізм у модерністичній літературі; 2) визначити основні риси художнього міфологізму Б.-І.Антонича та найяскравіші спільні і відмінні від нього ознаки художнього міфологізму Т.Шевченка; 3) довести неперервність міфологічного мислення як притаманного структурі людської та національної психіки; 4) розглянути астральну символіку в структурі українського язичницького космогонічного міфу, визначального для міфопоетичної концепції Б.-І.Антонича; 5) виявити питомо український язичницький культ астральної тріади в поетичних міфосвітах Б.-І.Антонича і Т.Шевченка; 6) окреслити міфософську категорію світла в межах самобутньої міфопоетичної концепції Б.-І.Антонича як такої, що зазнала впливу двовіря у традиційній українській міфології; 7) окреслити основні естетичні ідеали, які позначилися на самобутності міфософської концепції Б.-І.Антонича; 8) розглянути поетичний міфосвіт Б.-І.Антонича з позицій міфу першопочатків і кінця як універсальної структури, яка дозволяє охопити і поєднати язичницьку та християнську моделі світобудови, подати міфологічний образ світу як завершене динамічне ціле; 9) окреслити світотворчі цикли та образи руйнівних і оновлювальних стихій, першоелементів у контексті антоничівського міфопоетичного образу українського світоладу; 10) довести органічність поєднання астральної символіки та землепоклонських мотивів, повязаних образом прадерева, в міфопоетичній концепціії цілісної світобудови Б.-І.Антонича; 11) розглянути наслідки взаємопроникнення хтонічних і космогонічних міфів у поетичній концепції Б.-І.Антонича; 12) описати явище еманації нових смислів, спричиненої поєднанням язичницької та християнської символіки в межах образу, поетичного твору чи збірки Б.-І.Антонича.У працях наших попередників застосовані різні принципи класифікації антоничівських міфів, але жодна з них не дала повного уявлення про його поезію як цілісний міфосвіт, в якому кожний образ органічний і природний, бо витворений на основі традиційних народних уявлень про світ і шляхи відтворення краси цього світу у мистецтві. Оскільки найяскравіше ознаки національного міфотворення та первісного релігійного світогляду українського народу виявляються у його способах поетизації світил, ми трактуємо астральну символіку як найвагомішу частку космогонічного міфу Б.-І.Антонича і Т.Шевченка. Замість вживаних в літературознавстві і застосованих Н.Варич (“Структура метафори в поезії Б.-І.Антонича”) термінів “централізовані” - “поліцентралізовані” образи світил ми вводимо майже антонімічні поняття “централізовані” - “децентралізовані” образи світил, мотивуючи цей крок прагненням більш влучно окреслити антоничівську модель світобудови, на якій позначилася міфопоетична концепція “Кобзаря” Т.Шевченка. Другий розділ містить чотири основні підрозділи: 1) централізовані образи світил 2) децентралізовані образи світил 3) образи світла 4) астральна тріада. міфологізм антонич шевченко поезія Знамення на світилах обидва поети у традиційному для українського фольклору ключі повязують зі зміною кольору світил, а також із затьмаренням (Шевченко) чи з децентралізацією.Мотиви колядок, щедрівок та веснянок у поезії Б.-І.Антонича // Українська мова і література в школі. Модель світу в міфологічному світогляді (Частина 1) // Колега.