Аналіз передумов та процесу утворення національних територіальних одиниць на Волині в 1920-1930-ті роки. Організаційне оформлення національних адміністративно-територіальних одиниць. Політика радянської влади щодо національних меншин в Україні.
Аннотация к работе
ЦКНМ затвердила інструктивний лист “Про виділення однорідних національних адміністративно-територіальних одиниць у місцевостях проживання польського населення”, який згодом був розісланий до Волинської, Київської, Подільської та Одеської ГКНМ і започаткував підготовчу роботу з виділення польських сільрад і районів. У документі йшлося про те, що польські національні адміністративно-територіальні одиниці можуть бути виділені з населених пунктів із абсолютною перевагою польського населення, ті ж пункти, де такої переваги не було, повинні були залишатися в складі загальних адміністративно-територіальних одиниць із забезпеченням відповідного представництва польських трудящих мас у низових радянських органах. Відмітимо, що політична складова його утворення для радянського уряду була досить вагомою, оскільки район утворювався біля кордону з Польщею як база з розширення комуністичних ідей у сусідню польську державу. Але оскільки переформовувалися ті райони, з котрих виділявся польський район, і відокремлювалися деякі райони до Бердичівської та Коростенської округ, відбувалися зміни в межах самої Волинської округи, то виділення 1925 року ще й німецького району призвело б до нового перетасування сільських рад і ломки в складі районів, гальмуючи працю округи взагалі. Що ж стосується другого проекту, то при утворенні німецького району з центром у Пулинах від наявного тоді Пулинського району залишалося близько 39 тис. населення, переважно українців, яке приєднати до інших районів було неможливо [Там само, арк.