Національна тематика і проблематика у драматичних творах Лесі Українки - Курсовая работа

Дана курсова робота являє собою дослідження текстів драматичних творів Лесі Українки з метою визначення їх впливу на українську літературу та культуру в цілому. Проаналізувати національну основу в ідейній тематиці драматичних творів Лесі Українки; Першу свою драматичну поему Леся Українка написала, вже бувши відомою поетесою, авторкою багатьох прекрасних віршів і поем. Але вже й перед тим у творчості Лесі Українки проступали виразні ознаки схильності до цього, може, найскладнішого в літературі, жанру. Була пристрасна монологічність лірики, були драматичні етюди "Грішниця", "Зимова ніч на чужині", був глибоко психологічний монолог "Саул", були прозові "Блакитна троянда" та "Прощання", і вже якийсь час шукав свого втілення задум про долю митця - в буквальній і переносній пущі.В кожному разі, "Іфігенія в Тавріді" була недописана, і Леся Українка до неї не поверталась. У передчутті суспільних катаклізмів, у стражданні непоправних втрат, в невідворотному загостренні хвороби, в постійних нестатках, лікуванні, переїздах, під час розрух і залізничних страйків, коли клекотів червоними корогвами Петербург і німів розбитий "чорною сотнею" Київ,-в умовах морального терору після революції 1905 року, обшуків, переслідувань, навіть арешту, в період реакції політичної і взаємних конфронтацій всіляких творчих напрямків, течій, угруповань, серед яких великий художник міг бути тільки самотнім, в пошуках істини і елементарного заробітку, при цілковитій нездатності до щонайменшого пониження гідності, під негласним наглядом поліції, в щораз сильніших соціальних струсах імперії, напередодні першої світової війни,-за ці останні мученицькі 12 років свого життя Леся Українка написала близько двадцяти драматичних поем - грандіозний поетичний масив у найпотужніших регістрах трагедії,-не знаю, якому ще поетові це було б під силу. За якихось три роки перед смертю він написав сім своїх трагедій і містерій, серед них "Сарданапал", "Каїн" і "Марино Фальєрі (Дож венеціанський)". Якщо розуміти трагічність світовідчуття не лише як зверхчуттєву реакцію на світ, взагалі властиву поетам, а і як дар відчути і замкнути на собі усю безмірність світових трагедій,-дар, притаманний поетам великим. І хоч була схильна, через свою вимогливість, применшувати розміри свого поетичного дару, але особливості свого світовідчуття усвідомлювала чітко.Що ж до драматичних поем, то перші свої імпульси цей жанр одержав ще од великих грецьких трагіків. Драматичні твори, писані віршами, становили собою художні віхи різних епох і дали найвищі зразки у творчості Шексціра і Шіллера, Альферіі Гюго, Байрона і Гете, Пушкіна і Словацького,-як правило, досягаючи найбільшого свого розквіту в бурхливі і переломні періоди історії - в часи "бурі і натиску", революційних штормів і штурмів, боротьби за національну незалежність. Шевченка, скажімо, в геніальній містерії "Великий льох", де розмовляють три душі, три ворони, три лірики, чи в поемі "Відьма", в діалозі відьми з циганами. Саме означення жанру - "драматична поема" - напрочуд органічне для Лесі Українки, вона перша ввела його в українську літературу. А може, й Байрон, адже Леся Українка ще в 1898 р. писала в листі до матері з Ялти, що збирається перекласти шматок з "Манфреда", а "Манфред" якраз і є драматичною поемою.У неї був свій особливий підхід. Скажімо, в "На полі крові", Юда Іскаріотський. Якщо точніше,-то перед тим, як повіситись, Юда розкаявся, повернув ті тридцять срібняків архієреям, а що то були гроші нечисті, "ціна крові", то вони їх не поклали до церковного сховку, а знайшли їм такий вжиток: купили за них гончарне поле під цвинтар для захожих. З Біблії відомо, що коли Христос був у Галілеї, то за ним ходило багато жінок. В основі того вірша лежить відома з Біблії історія, що коли Христос був у Віфанії, в господі Симона прокаженого, до нього підійшла жінка з посудинкою "предорогого мира" і злила йому те миро на голову.32 сторінки рукопису, почерком стрімким і летючим, твір, що його потім Франко назве шедевром,-як це можна було написати за одну ніч, в стані тяжкого стресу, нервової вичерпаності і фізичної втоми?! Першопроходці методологічних схем не раз, мабуть, відчували теоретичну скруту, все намагаючись пояснити парадоксальний факт - чому прогресивній поетесі, співачці досвітніх вогнів, біля вмираючого соціал-демократа явились образи Месії і Міріам. Реальні враження Лесі Українки від життя-буття Мержинського в Мінську, від важких у спілкуванні його тіток, від бридкої погоди й сірого снігу за вікном, часом і від примх самого хворого, були невтішні, але не вони йшли в золоті запаси поетичного слова. Мержинського, дворянин за походженням, соціал-демократ за переконаннями, член підпільних марксистських груп (один а найпомітніших, як це видно з документа царської охранки), звязківець між мінським та київським підпіллям,-в очах то

Зміст

Вступ

1. "Іфігенія в Тавриді" - закрита брама до національного буття

2. Драматургія Лесі Українки як передчуття трагічного

3. Введення драматичної поеми в українську літературу

4. Пошук нових ідей у відомих сюжетах

5. Особисте життя Лесі Українки та його вплив на тематику її драматургії

6. Біблійні мотиви та гуманістичні ідеї в умовах політичних утисків

7. Радянська традиція трактування творів Лесі Українки

8. Психологізм "На полі крові" - вияв прагнення до незалежного українського театру

9. "Йоганна, жінка Хусова"

10. Пошук істини шляхом зображення християнських общин

11. Винахід нових сценічних ефектів

12. Загадка адвоката Мартіана

13. Проблема творця у драмі "У пущі"

14. "Вавілонський полон" і "На руїнах" - відбиття долі українського народу

15. Останні великі твори Лесі Українки

16. Історична доля драматургії Лесі Українки

Висновок

Список літератури