Процес реалізації головних напрямків національної політики ЧСР в 1918–1929 рр. Політика ЧСР щодо національних меншин у 1918–1919 рр. Національний вимір політичної кризи 1925–1926 рр. Процес утворення уряду міжнаціональної коаліції та причини її розпаду.
Аннотация к работе
Це стосується й України, де живуть представники понад 130 національностей. Це, з одного боку, була найбільш демократична держава регіону, а з іншого - найбільш національно неоднорідна, де мешкали дві нації - чехи і словаки - й національні меншини. Вони поділилися на прихильників концепції „чехословацької нації” зі збереженням унітарного державного устрою при певній децентралізації управління та прибічників самобутності словацької нації, що в державно-правовій сфері мало бути закріплено наданням політичної автономії Словаччині. Отже, виникнення ЧСР повністю задовольнило представників однієї нації - чеської, що й домінувала в державі, її розвиток забезпечували всі напрямки внутрішньої політики держави. Виникнення національного питання, що було повязано із силовим включенням територій національних меншин до складу ЧСР, переходом Словацької народної партії на автономістські позиції (1919-1921 р.) вимагало від державних структур ЧСР особливої уваги до зазначених проблем у комплексі з регулюванням питань економічного й культурного становища словаків і національних меншин.Відзначено, що дослідження зазначеної теми в міжвоєнній Чехословаччині характеризується накопиченням матеріалу і, загалом, ідеалізацією політики ЧСР щодо словаків (М. Історики країн Заходу неоднозначно висвітлювали політику ЧСР щодо словаків. Історики відзначили позитивні наслідки створення держави чехів і словаків (звільнення від національного гноблення, початок формування демократичної політичної культури, розвиток освіти) і негативні (централізм ЧСР, економічні прорахунки). Другу групу праць із теми дисертації становлять дослідження про політику ЧСР щодо національних меншин у 1918-1929 рр. Докладно висвітлили політику ЧСР щодо судетських німців такі чеські дослідники, як Є.У підрозділі 4.1 „Національний вимір політичної кризи 1925-1926 рр. Утворення уряду міжнаціональної коаліції” проаналізовано позиції партійних лідерів ЧСР у питанні регулювання національних відносин, процес створення коаліційної більшості за участі судетсько-німецьких партій і ГСНП. Масарика), яку підтримували центристи чехословацьких партій правого спрямування й активістські партії меншин, вважали необхідним зміцнити внутрішню стабільність демократії співпрацею в органах влади представників найбільших спільнот ЧСР. Вище керівництво ЧСР було прихильником демократичної концепції національної політики, підтримувало ідею подолання кризи шляхом залучення німецьких активістських партій і ГСНП до коаліції з чехословацькими правими партіями. Підрозділ 4.2 „Національні спільноти у внутрішніх реформах уряду ЧСР в 1927-1929 рр.” розкриває неоднозначні наслідки урядування міжнаціональної коаліції для словаків і меншин. Головне завдання політики ЧСР щодо меншин полягало у забезпеченні їх громадянської рівноправності з чехами і словаками, налагодженні співпраці всіх національностей у розбудові демократичної держави.