Розкриття сутності і основного змісту української національної ідеї, світоглядної орієнтації українців та їх впливу на процеси побудови правової держави і формування громадянського суспільства. Дослідження процесу становлення української державності.
Аннотация к работе
Дана дисертаційна робота повязується з дослідженням важливої соціально-філософської та соціокультурної проблематики становлення та розвитку української національної ідеї - головного чинника державотворення, необхідного й закономірного елементу відродження української держави, системи ідейно-світоглядних, духовних і моральних цінностей українського народу. Зумовлено феноменом державного суверенітету України - повновладдям її народу на її території, правом самостійно вирішувати питання соціально-політичного, економічного і духовного життя суспільства, визначати форми та структури державної влади й управління, недоторканність території у межах державних кордонів, становлення України як реального повноцінного субєкта міжнародних відносин. У своїй, об‘єднуючи соціально-політичній частині, українська національна ідея повинна поєднати ідею сильної державної влади з народоправством, подолати відчуженість між владою й народом, послідовно впровадивши принцип відповідальності як держави в цілому, так і кожного її представника перед громадянином і суспільством та громадянина перед державою. По-перше, нація як соціокультурна спільнота має спільну духовно-психологічну орієнтацію, яка характеризує культурно-історичне буття народу як історичного цілого. По-четверте, структура, зміст і функції національної ідеї відбивають досвід духовного життя народу, стосунки з сусідніми народами, структуру матеріальної діяльності, джерела й чинники розвитку, етико-етнічні цінності, що сповідувалися в національному просторі й часі, уяву про своє майбутнє і майбутнє світу, а також уяву про те, що є сущим і яке місце посідає в ньому людина та для чого вона існує в світі, з рештою, в який спосіб все це створювалося і має створюватися, за допомогою яких засобів нація створила свою історію буття, саму себе.Зважаючи на те, що національна ідея існує лише як ідея конкретної нації, то слід розуміти як погляд на свою національну спільноту з точки зору єдиного розгорнутого в історичному і соціальному часі обєднання людей, яке є субєктом усієї єдності, історичного характеру своїх традицій, культури, свого становлення й розвитку, своєї долі й призначення. Сьогодні вихідним пунктом національної ідеї є реальний суверенітет України, без якого неможливий економічний, соціальний і духовний розвиток держави, збереження та подальший розвиток культури, мови, утвердження національної гідності й самобутності українського народу, право самостійно вирішувати всі питання суспільно-політичного життя. У другому розділі “Державний суверенітет як загальнолюдська гуманістична цінність та фактор інтеграції українського народу на основі національної ідеї” автор обстоює позицію, що кожна нація має свої ідеали, які вже самі по собі становлять загальнолюдську цінність, що є органічною і неповторною. Зберегти й розвинути ці ідеали можна лише за умови державного суверенітету, державної незалежності, що і є внутрішнім способом реалізації національної ідеї, яка дає нам принцип державотворення та організації суспільства на основі національного менталітету: форма господарства, яка б дозволяла постійно збільшувати національне й особисте багатство; вільна ініціатива в економіці; провідництво та ієрархія в громаді; органічна єдність із західноєвропейським світом. Сучасний пошук парадигм побудови незалежної держави автор бачить у формуванні уявлення про людину як головну цінність цивілізації, як частину природи; консолідації українців як політичної нації, становленні її соціальної бази; формуванні національної еліти з виразною національною свідомістю й національними ідеалами - формуванні інтелектуального потенціалу нації.