Аналіз національної ідентичності, визначення її змісту і структурно-функціональної ролі у націєтворчому процесі в контексті політичних, економічних та соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Детермінанти оптимізації процесів націєтворення.
Аннотация к работе
Надаючи державним кордонам більшої прозорості, незмірно збільшуючи потенціал гомогенізації, унітаризації транссоцієтального світу, процеси глобалізації розмивають традиційні джерела національної ідентичності, а механізми її формування та підтримки набувають значної пластичності й варіативності. По-пяте, національна ідентичність постає як засіб оцінки свого місця в глобалізованому світі та вивчення характерних рис інших національних спільнот. Фактично глобалізація та національна ідентичність є тими двома символами сучасності, які структурують "новий" світ. Насамперед процеси глобалізації впливають на національну ідентичність посткомуністичних суспільств, які переживають складні й суперечливі процеси зміни політичної, економічної та соціокультурної систем, що зумовлює численні спроби пошуку нової ідентичності як на рівні окремих індивідів, так і соціальних груп та суспільства загалом. Зважаючи на реальне розмаїття становлення етносів і націй, вони розробили методологічні та загальнотеоретичні підстави дослідження проблеми національної ідентичності в межах некласичної раціональності як рефлексії власного становлення та буття нації в єдності з досвідом переживання й розуміння.У першому розділі "Ідентичність як обєкт соціально-філософського пізнання та методологічної рефлексії" проаналізовано витоки феномена ідентичності, проведено логіко-семантичний аналіз понять "ідентичність" та "ідентифікація", розглянуто структуру ідентичності та подано характеристику найбільш актуальних її типів для сучасного світу. Еріксона, який розглядав ідентичність як соціально-культурний феномен, що відображає внутрішню солідарність людини з соціальними, груповими ідеалами і стандартами, увів до наукового обігу терміни "еґо-ідентичність" і "криза ідентичності", виділив основні аспекти концепту ідентичності. "Ідентичність: поняття, структура і форми" на основі узагальнення результатів досліджень предметних аспектів феноменів ідентичності та ідентифікації окреслено смисловий континуум концептів "ідентичність" та "ідентифікація". Ґрунтуючись на етимології слова "ідентичність" (від лат. identicus - однаковий, тотожний), констатовано, що ідентичність як феномен свідомості фіксує ототожнення соціального субєкта з конкретною спільнотою, важливими соціокультурними подіями, міфами й ритуалами свого роду, етносу, спільноти, що веде до встановлення певних моделей соціальної поведінки та дій індивідів. Семантична двозначність поняття "ідентичність" визначає два основні підходи до розуміння ідентичності: есенціалістський, згідно з яким ідентичність розглядається як фіксована сутність, притаманна певній особі, спільноті чи суспільству загалом, і конструктивістський - ідентичність (індивідуальна й колективна) постає штучним феноменом, що конструюється в межах конкуруючих дискурсивних практик.У дисертаційній роботі вперше здійснено комплексний соціально-філософський аналіз смислів і характеру національного буття людини і соціуму в умовах глобалізованого світу, досліджено вплив глобалізації на трансформацію національної ідентичності та ідентифікаційні дискурси, виявлено тенденції та закономірності звернення народів до власних національних цінностей як альтернативи уніфікації світу. На основі звернення до філософських витоків проблеми ідентичності визначено, що ідентичність є складним соціальним феноменом, котрий містить у собі соціальні, психологічні, культурологічні, релігійні, етнічні та інші аспекти. На різних етапах розвитку філософської думки поняття "ідентичності" набувало нових змістів, що зумовлено ускладненням соціальності й поглибленням філософських і наукових підходів до осмислення феномена людини та її взаємодії зі світом. Національна ідентичність як співвіднесеність соціального субєкта з нацією, її символами, цінностями, культурою, історією, територією, державними та правовими інституціями, політичними й економічними інтересами розкривається через такі опорні смисли, як національні почуття, національна свідомість, національний характер, ментальність, національні образи світу, національна ідея, які зумовлюють її субстанціоналізацію. В одному випадку обєктом ідентифікації стає глобальне суспільство і, відповідно, формується космополітична ідентичність, в основі якої лежать універсальні цінності, принципи і норми; у другому - наднаціональні утворення (ЄС, СНД та ін..), які конструюють та поширюють власні ідентичності; у третьому - нації-держави, формою історичного буття яких виступає національна ідентичність.