Теоретико-методологічні підходи до висвітлення проблематики становлення модерних націй, витоки їх ідеологічних, соціально-економічних та історичних основ. Поняття "нація", "національна держава", "національна ідентичність" в політичному дискурсі держави.
Аннотация к работе
Уважається, що в наш час, коли такі поняття, як "нація", "національна держава", "національна ідентичність" набули широкого вжитку в політичному дискурсі держави, наукове обґрунтування цих термінів та визначення інтелектуального та історичного їх змісту є особливо актуальним та важливим. Считается, что в наше время, когда такие понятия как "нация", "модерная нация", "национальное государство" широко представлены в политическом дискурсе государства, научное осмысление, научное обоснование этих терминов, их интеллектуального и исторического содержания особенно актуально и важно. It is believed that in our time, when such concepts as "nation", "modern nation" "nation state" and so on", etc. i and their scientific understanding, scientific substantiation of these terms, their intellectual and historical content is considered particularly relevant and important. Але склалася парадоксальна ситуація: у більшості новоутворених наприкінці ХХ ст. національних держав в інтелектуальному середовищі (не кажучи вже про політичний істеблішмент та широку громадськість) спостерігається майже повна теоретична необізнаність та досить спримітизовані уявлення щодо того, чим є, власне, нація, націоналізм, національна держава та які історичні шляхи обумовили вихід націй на історичну арену. У той період ідеологи національних рухів висувають теорії про те, що нації існують споконвічно, у націй є незмінна сутність, яка зберігається протягом тисячоліть, а витоки націй сягають глибокої давнини.Як бачимо, основні теорії з національної проблематики виникли в контексті різних історичних та політичних обставин та спиралися на досить неоднорідний емпіричний матеріал.