Статус та змiст вихiдного поняття "цiнностi" в категорiальнiй сiтцi соцiальної фiлософiї та аксіологiчнiй теорiї особистостi. Обгрунтування значимості гуманiстичних засад дiалектики загальнолюдського, класового i нацiонального та iндивiдуального.
Аннотация к работе
"Національним парадоксом ХХ століття" називають вчені ситуацію, коли з одного боку відбуваються значні процеси асиміляції, зближення народів світу, а з іншого боку спостерігається небувалий рівень національного руху, зростання національної самосвідомості, багаточисленні конфлікти на цьому грунті. Така суперечливість розвитку людства змушує по-новому підійти до питання про сутність національного, його роль і значення в житті суспільства, в житті конкретної особистості, i навіть до сутності самої людини. У вітчизняному суспільствознавстві попередніх десятиліть людина i особистість розглядалися у контексті суспільних відносин. Така надмірна гіперболізація принципу класового підходу та тотальна "соціалізація" особи привели до того, що людина втратила свої певні визначальні структури буття, які не зводяться лише до її соціально-феноменальної якості, а за своєю онтологічною природою є більш глибинними, а тому i більш інваріантними щодо змін у суспільно-політичному середовищі. Актуальність дослідження проблеми викликана також тим, що у більшості країн посткомуністичного періоду розвитку, в тому числі й України, перехід суспільства від тоталітарного закритого до посттоталітарного, відкритого, для якого характерними є індивідуалізація суспільного розвитку, зміцнення прав людини на свободу, зокрема, на свободу її духовного розвитку, супроводжується "національним ренесансом"; нація постає чи не єдиною, "референтною групою" й виникає загроза заміни тоталітаризму класового, тоталітаризмом національним.У першому розділі - "Система цінностей особистості: зміст i структура" - аналізується природа, сутність, зміст системи цінностей особистості. Насамперед уточнюється сутність i природа вихідного поняття "цінності", уточнюється обсяг i зміст поняття "система цінностей особистості". З одного боку, ціннісні орієнтації формуються у напрямку "суспільство-людина", де на індивідуально-психологічний фон особистості накладається певна інформація, а з іншого - особистість активно закріплює у своїх психологічних механізмах тільки те, що вписується в систему її особистих цінностей, є для неї мотиваційно-привабливим.Зовнішні взаємовідносини елементів, її відкритість, обмін із зовнішнім середовищем показує, що вона є не застиглим, а безперервно народжуваним світом, системою, що самоорганізується. У другому розділі - "Національне в системі ціннісних орієнтирів особистості" - досліджується сутність національного, його місце i роль в системі ціннісних орієнтирів людини, аналізуються різноманітні типології національної орієнтації особистості. Відповідно, історична еволюція атомарної етнічної свідомості здійснюється від стану "Я - індивід" (як усвідомлення своєї цілковитої розчиненості у своїй по-кровній групі, поглиненості нею) через стан "Я - особистість" (як усвідомлення значимості свого соціального статусу завдяки належності до певного станово-професійного чи іншого корпоративно-згуртованого елементу суспільної структури, який повязаний з рештою елементів останньої, специфікою духовно-культурної єдності й у певному розумінні протистоїть будь-яким елементам інших соціальних структур, з іншою духовно-культурною специфікою) до стану "Я - індивідуальність" (як усвідомлення себе, як реально визнаного вищого сенсу суспільного буття, як субєкту, чий соціальний статус розчинений в його субєктивній самоцінності, й саме тому, що репрезентований цією індивідуальністю сукупний субєкт, носій духовно-культурної специфіки, сам постає перед лицем усієї безлічі подібних до нього субєктів як неминуща самоцінність).В результаті проведеного дисертаційного дослідження зроблено низку важливих для практики суспільного розвитку висновків: 1. Особистість є хоча і автономною, самостійною, але все ж частиною суспільства, різноманітних його структурних елементів, не може існувати поза ними не тільки фізично, але й психологічно, духовно, відчуває потребу в належності до певного соціального цілого. Ціннісна свідомість дозволяє особі ототожнювати себе з певною соціальною спільнотою, виконує функцію її соціокультурної ідентифікації. Національне як тип соціальних звязків має синтетичний характер, вбираючи у своє визначення класові, сімейні, професійні та інші звязки і відношення. Нація є такий щабель у розвитку етносу, що підносить особистість над природною і становою залежністю, збільшуючи ступінь розвитку її свободи.