Дослідження інвестиційного розвитку національних економік на перехідній стадії міжнародної ринкової трансформації. Обґрунтування державного регулювання процесів формування конкурентоспроможної внутрішньоекономічної платформи на світовому просторі.
Аннотация к работе
Трансформаційні процеси в національних економіках обєктивно консолідуються навколо інвестиційної діяльності, сучасною суттєвою характерною рисою якої є те, що вона дедалі сильніше детермінується глобалізацією світо господарських процесів та міжнародним рухом капіталів. Міжнародній інвестиційній діяльності належить важливе місце в структурі зовнішньоекономічних пріоритетів України. Міжнародний досвід свідчить, що у залежності від ступеня зрілості національних економік, рівня їхньої інтегрованості у світове господарство формуються мотивації і політика у відношенні іноземних інвестицій. У країнах, що послідовно проводять політику заохочення іноземної інвестиційної діяльності, створюються відповідні макроекономічні умови та нормативно-правова база, які є детермінантами пожвавлення інвестиційних процесів і залучення капіталів до національної економіки. Зростання ролі інвестиційної діяльності в розвитку світової економіки, інвестиційний характер економічних циклів національного та наднаціонального рівнів, наявність стійких тенденцій у міжнародному русі капіталів, розгортання глобалізації і водночас поглиблення національної визначеності економік та вплив цих процесів на інвестиційні потоки, обєктивно спричинили інтерес дослідників до цієї галузі економічної діяльності.1.2 Аналіз світового досвіду формування інвестиційного клімату;.1 Загальні параметри характеристики стану інвестиційного середовища в Україні;3.2 Використання закономірностей транснаціоналізації світової економіки як специфічного чинника залучення іноземних інвестицій;Особливості сучасного етапу розвитку людства, коли основою конкуренції все більше стає створення і накопичення знань, розвиток нових, більш складних і капіталу-ємних технологій та техніки, призвела до ситуації, коли жодна країна не може досягти та постійно підтримувати лідерство у всіх або переважній більшості галузей економіки. Велика різниця у підходах до формування національних пріоритетів в існуючих економічних структурах та суспільних інституціях, розмаїття культурно-історичної спадщини обумовлюють те, що країни досягають успіху тільки в галузях, в яких їм, з урахуванням специфіки розвитку, вдалося створити найбільш динамічне та внутрішньо конкурентне середовище за рахунок постійної підтримки інноваційного процесу. У технологічно розвинених галузях, що формують основи будь-якої економіки, нація не лише використовує наявні ресурси, а ще й створює досконаліші фактори виробництва - підвищує рівень кваліфікації робочої сили, наукову базу виробництва тощо. При цьому не існує універсальної системи менеджменту, яка була б прийнятною для всіх країн світу, і успіхи в окремих галузях виробництва є наслідком впровадження ефективних для даної країни методів організації процесу інвестування. По-перше, це поглиблює оцінку загальної економічної ситуації в країні, по-друге, дає системне уявлення про мотивацію поведінки іноземного інвестора і, по-третє, відображає важелі впливу на остаточне рішення іноземного інвестора.З метою визначення та врахування у процесі свідомо формованій національній стратегії інвестиційної діяльності специфіки інвестиційного клімату, автор вважає за необхідне запропонувати наступні теоретико-методологічні засади: Формування національного інвестиційного середовища повязується з вирішенням певних проблем економічного розвитку і мусить відповідати потребам конкретно-історичного етапу розвитку суспільства. Залучення і використання іноземних капіталів у країні, що має на меті формування конкурентоспроможної економіки, доцільно лише за умови, якщо вони сприяють встановленню макроекономічної рівноваги за рахунок оптимізації ринку інвестиційних ресурсів. Іноземні інвестиції сприяють вирішенню протиріччя між виробництвом і споживанням, помякшенню суперечності між задоволенням поточних і перспективних потреб. По-перше, якщо перебудова економіки базуватиметься виключно на мобілізації внутрішніх джерел розвитку, то за умови загального спаду виробництва в країні це призведе до скорочення поточного споживання, що відповідно погіршить і без того низький рівень життя, звузить базу майбутнього інвестування. Іноземні інвестиції дозволяють вивільнити додаткові ресурси для формування внутрішнього конкурентного середовища.