Визначення засад становлення інноваційних систем у країнах із трансформаційною економікою та встановлення закономірностей розгортання інноваційних процесів в умовах прискореної інтеграції. Оцінка ефективності політики державних органів у даній сфері.
Аннотация к работе
Особливої актуальності питання формування НІС набуває для країн із трансформаційною економікою, оскільки результативність їх інтеграції до світогосподарської системи визначається спроможністю суспільних інститутів забезпечити структурно-інноваційні трансформації національного господарства у напрямку побудови економіки знань. Проблема формування основ НІС є актуальною також і для України, з огляду на необхідність реалізації концепції сталого економічного розвитку і підвищення конкурентоспроможності нашої держави, яка значно відстає за низкою показників результативності інноваційного розвитку навіть порівняно з країнами ЦЄ. В Україні досі не має розробленої методологічної основи розвитку НІС, гострою залишається проблема створення дійових інститутів вітчизняної інноваційної сфери. Сутність наукової новизни проведеного дослідження полягає в тому, що в дисертації: вперше: виявлено низку обєктивних передумов інноваційного розвитку країн ЦЄ (створення уніфікованої з стандартами ЄС законодавчої бази, сильні традиції індустріального виробництва, стрімке зростання кількості філій ТНК, зростання ВВП за рахунок припливу ПІІ ТНК, низька собівартість виробництва продукції, постійний звязок з інноваційними організаціями ЄС, підвищення рівня освіченості населення, створення базових інноваційних інститутів, зміна структури фінансування розвитку інновацій за рахунок зростання частки власних і позичкових коштів; поступове збільшення обєму експорту інноваційної продукції), що свідчить не тільки про існування НІС, а і про позитивну динаміку їх розвитку; періодизацію розвитку вчення про інновації, що охоплює 5 основних етапів: І-й - закладення основ теорії інновацій (А.Сміт, К.Маркс, Й.Шумпетер, М.Кондратьєв), ІІ-й - вивчення закономірностей розвитку НТП (40-60-ті роки XX ст.), ІІІ-й - заснування основ створення цілісної корпоративної ІС, що стала моделлю для побудови НІС (70-90-ті роки XX ст.), IV-й - становлення моделі інтеграції інноваційної та операційної форм діяльності підприємств, фундаменталізація досліджень у рамках промислових лабораторій (90-ті роки XX ст.), V-й - розвиток інформаційних теорій, прискорення темпів НТП за рахунок розвитку ІТ, зростання мобільності людського капіталу, масивний «відплив інтелекту» із країн з низьким рівнем соціального забезпечення (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.); інноваційний конкурентоспроможність перехідний економіка європа схему реформування державного управління інноваційною сферою в рамках активного варіанту, що передбачає побудову системи державного управління ІД на принципах розділення відповідальності влади та розділення функцій адміністрування і фінансування; обґрунтовано необхідність визначення (Державним агентством України з інвестицій та інновацій, Академією Наук України та Міністерствами і комісіями відповідальними за ІД) алгоритмів трансформації системи державної влади: економічних, юридичних, політичних, соціальних тощо, - та розробки таких пілотних програм, як: «Монолітна освіта» (єдина інноваційна базова та дистанційна освіта для різних категорій державних службовців, організація спеціалізованих всеукраїнських курсів у сфері ІД та організація семінарів із залученням зарубіжних фахівців для підвищення кваліфікації науковців та в обовязковому порядку правників органів державної влади усіх рівнів); «Практична інфраструктура» (підвищення ефективності функціонування державних обєктів інноваційної інфраструктури, провадження оцінки діяльності державних інноваційних структур); «Міністерство науки і інновацій» (поступове обєднання Міністерства освіти і науки з Державним Агентством України з інвестицій і інновацій та Українським державним центром науково-технічної та інноваційної експертизи.Періодизація розвитку вчення про інновації первісно складалася із трьох основних етапів: І-й - закладення основ теорії інновацій (А.Сміт, К.Маркс, Й.Шумпетер, М.Кондратьєв), ІІ-й - вивчення закономірностей розвитку НТП (40-60-ті роки XX ст.), ІІІ-й - заснування основ створення цілісної корпоративної ІС, що стала моделлю для побудови НІС (70-90-ті роки XX ст.). З огляду на те, що останнім часом інтенсивність економічного зростання відбувалася в основному за рахунок передачі та використання у виробництві результатів науково-технічної діяльності, то існують підстави для доповнення існуючої періодизації наступними двома етапами: IV-й - становлення моделі інтеграції інноваційної та операційної форм діяльності підприємств, фундаменталізація досліджень у рамках промислових лабораторій (90-ті роки XX ст.), V-й - розвиток інформаційних теорій, прискорення темпів НТП за рахунок розвитку ІТ, зростання мобільності людського капіталу, масивний «відплив інтелекту» з країн з низьким рівнем соціального забезпечення (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.). У світовій економічній літературі поняття «інновація» в загальному трактується як перевтілення потенціального НТП у реальний, прогрес у вигляді нових продуктів і технологій, тобто момент, коли винаходи втілюються у в будь-якій сфері людської діяльності.