Літературний набуток письменниці Наталени Королевої з точки зору використання нею засобів афористичного письма. Аналіз влучно вжитих виразів у прозі авторки, що поглиблюють ідейний зміст та емоційний план, допомагають відтворити історичний колорит епохи.
У статті розглянуто літературний набуток української письменниці Наталени Королевої з точки зору використання нею різноманітних засобів афористичного письма. На прикладі аналізу повісті "Quid est veritas?", збірок "Інакший світ" та "Легенди старокиївські" зясовано, що доречно вжиті влучні вирази у прозі Наталени Королевої поглиблюють ідейний зміст та емоційний план; виступають додатковим засобом образотворення й типізації; допомагають відтворити історичний колорит певної епохи. На нашу думку, майстерне володіння влучним і точним словом дозволило письменниці виразніше змоделювати характери її персонажів, вибудувати неповторний художній світ. Наталена Королева неодноразово зверталася до образу агнця Божого (згадаймо хоча б повість "Сон тіні", легенду "Володимирове срібло", оповідання "Християнин"), тому й визнання Йосифа "аргонавтом" (духу!) навряд чи випадкове. З іншого боку, прокураторова сентенція близька до відомого латинського виразу: "Юпітере, ти гніваєшся, отже, ти неправий", і таке своєрідне перегукування, на нашу думку, є додатковим штрихом, що підкреслює приналежність головного героя твору до панівного римського етносу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
