Визначення місця зобов’язальних правовідносин в цивільному обороті. Необхідність вибору між взаємовиключними способами виконання - характерна особливість альтернативної множинності. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого в Україні.
Аннотация к работе
При цьому можливим є встановлення зобовязання відносно кількох обєктів: сполучні (зобовязання з простою множинністю обєкта), альтернативні (обєктом зобовязання є кілька окремих дій, із яких тільки одна має бути виконана за вибором однієї зі сторін зобовязання) і факультативні зобовязання. 539 ЦК України має диспозитивний характер, надане боржникові право на здійснення вибору в альтернативному зобовязанні не забезпечене жодною іншою нормою, що стимулює боржника до здійснення такого вибору. Тобто, альтернативне зобовязання стає звичайним (безальтернативним) після здійснення вибору стороною, яка має на це право, але молдавський законодавець застосував дещо невдале формулювання - «вважається первісним боргом», наче в цих зобовязаннях міг бути якийсь вторинний борг, тут є єдиний борг, який індивідуалізується після вибору відповідної дії особою, котра має на це право. 553 «Наслідки неможливості виконання в разі, коли вибір належить боржникові»: 1) боржник, котрий має право вибору виконання, у разі, коли одне з виконань не може бути здійснено, має виконати те, що залишилося; 2) якщо в однакових обставинах обидва виконання не можуть бути здійснені й в обох випадках - із вини боржника, він зобовязаний відшкодувати кредиторові збитки в розмірі вартості виконання, яке залишилося останнім. 554 ЦК Республіки Молдова «Наслідки неможливості виконання в разі, коли вибір належить кредиторові»: 1) кредитор, котрий має право вибору виконання, у разі, коли одне з виконань не може бути здійснено, має прийняти виконання, що залишилося, за винятком випадку, коли виконання не може бути здійснено з вини боржника; 2) якщо виконання не може бути здійснено з вини боржника, кредитор має право вимагати або здійснення виконання, що залишилося, або відшкодування збитків, заподіяних нездійсненням виконання, яке не могло бути здійснено; 3) якщо обидва виконання не можуть бути здійснені з вини боржника, кредитор може вимагати відшкодування збитків, заподіяних нездійсненням того або іншого виконання.