Репресивна хлібозаготівельна компанія Сталіна 1932-1933 років. Величезні людські втрати на Миколаївщині, Одещині і Херсонщині. Скорочення чисельності населення у сільській місцевості. Кількість жертв голодомору. Масові репресії проти інтелігенції.
Аннотация к работе
Вказати точну кількість жертв голодомору неможливо, оскільки до вищезазначених причин додається ще й те, що протягом 20 30 х років територіальний устрій Одещини змінювався кілька років. За переписом 1926 року діти віком до 14 років становили 38% сільського населення, тобто більше його третини, а до 4 років 16%, тобто у голодний 1933 році їм би мало виповнитися по 10 років. Соціально економічні експерименти тоталітарного режиму над селянами, масові репресії проти інтелігенції, хижацьке розкуркулювання і голод викликали нову хвилю безпритульності дітей. Селян довели до такого стану фізичного виснаження, що батьки забивали своїх дітей, аби прогодувати людським мясом інших, які зосталися. Таким чином, дитяча смертність значно розширює соціально демографічні горизонти жертв голодомору, а відтак засвідчує його глобальний характер і катастрофічні наслідки для українського народу, що позначилися на сучасній демографічній ситуації в Україні, глибоко проникли в підсвідомість цілого покоління, нагадують час від часу про себе жахливими картинами, які засвоїла психогенетична память сільських дітлахів 30 х років.