Культурно-історичні, онтологічні й антропологічні єдності в художній прозі М. Некрасова. Класифікація наскрізних тем та образів у творчості письменника, провідні мотиви його прози. Місце і роль некрасівських творів у тогочасному літературному процесі.
Аннотация к работе
Багато досліджень уже стали класикою літературознавства, зразком глибокого й усебічного вивчення творчого світу поета. Наукова література про Некрасова величезна й різноманітна й, здається, немає такого боку спадщини майстра, якого не торкалася б рука досвідченого дослідника. Прокшин, однак і досі залишається чимало дискусійних, нерозвязаних проблем; ця тема вимагає нових, сучасних підходів до її розгляду, звільнення від ідеологічних перегинів, зясування справжнього місця художньої прози Некрасова в його творчості й в історії російської літератури в цілому. Романи письменника були тією творчою лабораторією, в якій вироблялися нові естетичні принципи, і в пізніших творах Некрасов скористався своїм попереднім досвідом прозаїка, розвивав у поезії багато тем, мотивів й образів прозаїчних творів. Дослідники зосередилися в основному на творах 40-х рр., по суті, залишивши поза полем зору романи "Три страны света" й "Мертвое озеро", створені разом з А.Я. Панаєвою.Некрасова у відгуках сучасників" присвячено аналізу відгуків на опубліковані прозаїчні твори Некрасова. Показано, що в друкованих відгуках, а також відгуках у щоденникових записах і листах про твори, написаних Некрасовим у співавторстві з Панаєвою, сучасники розділилися у своїх оцінках. Показано, що усвідомлення письменником літературної діяльності як основної, що дозволяє літераторові не тільки брати участь у літературному процесі, але й забезпечує його матеріально, спонукало Некрасова обирати такі форми, які були б затребувані читачем. Підрозділ 2.1 "Тема літературно-журнального життя, мотив "письменства", образи письменників" присвячено аналізу теми літературно-журнального життя й активно співпричетних йому мотивів "письменства", образів літератора-різночинця, художника й віршотворця на замовлення, що є образно-тематичною єдністю. Зясовуються причини інтересу Некрасова до цієї теми й особливості її втілення в прозі й поезії.Некрасов писав про свої романи поблажливо, не вважаючи за можливе пишатися ними, читачі ж сприймали його прозу зацікавлено, цінували його твори як цікаве читання, згадували некрасовські романи серед своїх улюблених, відзначали майстерність окреслення характерів, захоплюючу інтригу, повчальність положень. До локальних культурно-історичних констант у художній прозі Некрасова належать тема літературно-журнального життя, співпричетний їй мотив "письменства" й образи літератора-різночинця, художника й віршотворця на замовлення. Пошуки своєї теми в літературі письменник починав з теми літературно-журнального життя. У "Повести о бедном Климе", яка не відбулася, наполегливі виправлення, що заміняють слово "поет" на інші, свідчать, що спочатку в Некрасова визрівав задум повісті про літератора з різночинців. Некрасов розширює значення образу художника не тільки порівняно з тим, що було зроблене його попередниками, але й порівняно з образами, уже втіленими в його творчості.