Головні причини та умови вчинення насильницьких злочинів, їх типи, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Розробка та практична апробація рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ у сфері попередження, оцінка їх ефективності.
Аннотация к работе
Дослідження детермінантів злочинності, а насильницької зокрема, має тепер важливе суспільне та державне значення. Тому кожен крок на шляху зясування причин, факторів, що спонукають скоєння таких злочинів є важливим; необхідним у вирішенні актуальних науково-теоретичних і практичних завдань подолання цього загрозливого явища. Слід підкреслити, що через недостатній фаховий аналіз детермінантів насильницької злочинності, неадекватне ставлення відповідальних державних органів до здійснення належної протидії їй доводиться констатувати поглиблення антисоціальних проявів у суспільстві, поширення зневаги до соціальальних та культурних норм співжиття, виникнення у суспільстві спалахів насильства та жорстокості, що не завжди дістають виважену оцінку, а відтак не спонукають до прагматичних висновків. Обрана мета обумовлює доцільність вирішення низки основних завдань, суть яких полягає у необхідності: - проаналізувати теоретичні аспекти проблеми насильницької злочинності, що включає розгляд концептуальних підходів до розуміння сутності насильства, визначення поняття та характеру цього феномена; розглянути феномен насильства в історичній ретроспективі, що передбачає вивчення основних передумов виникнення різних форм насильства на різних етапах розвитку людства, аналіз домінуючих його видів у минулому, на основі чого визначити найістотніші ознаки, властиві насильству;У підрозділі 1.1 «Стан дослідження проблем насильницької злочинності в юридичній літературі» аналізуються концепції, теоретичні положення вітчизняних та закордонних науковців, щоб простежити як розвивалися підходи до висвітлення проблеми насильницьких злочинів, обєктивно оцінити сучасний стан її дослідження, сформувати власне ставлення до цієї проблематики. У цьому контексті зазначається, що вивчення детермінант насильницької злочинності має важливе методологічне значення, визначає сенс і зміст правової природи злочинності, соціальної сутності особи злочинця, сприяє розробці попереджувальних заходів і вирішенню кримінологічних проблем. У підрозділі 1.2 «Поняття насильства, сутність, ознаки та класифікація насильницьких злочинів» дисертант зазначає, що категорія «насильство» - розглядається у різних аспектах: історичному, соціологічному, політологічному, психологічному, юридичному. У підрозділі 2.1 «Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють насильницькі злочини» здійснено кримінологічний аналіз субєктів злочинності, на основі якого стверджується, що особистість злочинця наділена певною сукупністю типових рис, властивостей - природжених або набутих у процесі онтогенезу, типово притаманних особам, що вчинили суспільно небезпечні діяння. У підрозділі 2.2 «Характеристика жертв насильницької злочинності» розглядаються проблеми жертви злочину, яка є однією з центральних складових кримінологічного аналізу злочинності.В роботі зроблено теоретичне узагальнення низки важливих наукових положень і запропоновано нове вирішення поставлених завдань, повязаних зі зясуванням дискусійних питань визначення сутності та напрямків протидії насильницькій злочинності, змісту поняття особи злочинця та жертви злочинів, а також з аналізом можливих способів помякшення наслідків насильницької злочинності шляхом активізації діяльності ОВС. Для досягнення мети дисертації та вирішення поставлених у ній завдань досліджено феномен насильства, зясовано обсяг та зміст понять «насильницька злочинність», «особа насильницького злочинця», «жертва насильницького злочину», виділено детермінанти насильницької злочинності, окреслено напрямки протидії насильницькій злочинності у діяльності органів внутрішніх справ. Для розвитку кримінологічної науки, подальших наукових досліджень та для юридичної освіти, зокрема при вивченні курсу кримінології мають практично-прикладне значення такі, отримані в дисертації результати: 2.1) поняття «насильство» - категорія, яка розглядається у різних аспектах: історичному, соціологічному, політологічному, психологічному, юридичному. Констатується, що будь-якій умисний злочин є насильницьким, де насильство (агресія) вчиняється особливими способами, обумовленими контекстом тих соціальних відносин й умов, де вчиняється злочин; 2.