Варіанти класифікації населення в економіці праці. Ринок праці як однин з основних і найскладніших елементів ринкової економіки. Трактування персоналу як суб"єкта управління виробничо-господарською організацією. Організаційні структури управління.
Аннотация к работе
Контрольна робота з теми: Населення як суб’єкт економічних та інших суспільних процесів та явищ 1. Населення як суб’єкт економічних та інших суспільних процесів та явищ Населення - це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо) Нерідко в цьому ж розумінні в соціально-економічній літератур використовується поняття народонаселення. Разом з тим населення - це те джерело, той матеріал, якого утворюються всі інші групування людей (наприклад ті, що в економіці праці означаються економічно активна населенням, трудовими ресурсами). Тому вивчення чисельності, складу і динаміки населення (це є предметом дослідження науки демографії) надзвичайно важливе і для економіки праці. МОП (Міжнародна організація праці) - спеціалізована установа (нині працює при Організації Обєднаних Націй (ООН)), утворена в 1919 p., що проголосила своєю мстою вивчення і покращання умов праці та життя трудя-щих шляхом вироблення конвенцій і рекомендацій з питань трудового законодавства. Все населення України, 100% Поділ за методикою МОП Економічно активне населення (всі, хто працює або активно шукає роботу) Економічно неактивне населення Населення молодше 15 і старше 70 років Зайняті Безробітні Поділ за традиційною методикою Трудові ресурси (працездатне населення в працездатному віці працюючі підлітки працюючі інваліди працюючі пенсіонери - непрацюючі пільгові пенсіонери) Населення, що не належить до трудових ресурсів (діти та непрацюючі пенсіонери, в тому числі пільгові, підлітки, інваліди) Рис. Зайняті економічною діяльністю - це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Він становить систему організації найманої праці на основі ринкових законів, яка включає роботодавців, що предявляють попит на працю, найманих працівників, що формують на цьому ринку пропозицію праці, а також механізми й інститути узгодження інтересів працівників та роботодавців. Саме через ринок праці найважливіший національний ресурс - людський капітал - розподіляється за регіонами країни, галузями і видами виробництва, професіями і підприємствами. Дієвість ринку праці залежить від міри розвинутості всіх інших елементів ринкової економіки, від фази економічного циклу, досконалості соціально-трудових відносин, поведінки основних субєктів ринку - роботодавців і найманих працівників, що також залежить від дуже багатьох чинників. Так, згідно з Класифікатором професій Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 257 від 15. 04. 2002 р. (зі змінами і доповненнями) персонал організацій поділяється на професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників сфери обслуговування і торгівлі, кваліфікованих робітників сільського й лісового господарства, риборозведення і рибальства, кваліфікованих робітників з інструментом, операторів і складальників устаткування й машин, працівників найпростіших професій, осіб без професії.