Перший Всеросійський перепис населення 1897 р.: умови розробки та проведення, аналіз отриманих результатів. Міське населення Бессарабії: кількісний, становий, національний та професійний склад. Сільське населення краю: загальні та особливі риси.
Аннотация к работе
Курсова робота Населення Бессарабії за урядовими переписами другої половини XIX ст. початку XX ст.: історико-демографічний аналіз Зміст Вступ Розділ І Перший Всеросійський перепис населення 1897 р.: умови розробки та проведення Розділ ІІ Населення Бессарабії за даними першого Всеросійського перепису 1897 року 2.1 Міське населення Бессарабії: кількісний, становий, національний та професійний склад 2.2 Сільське населення краю: загальні та особливі риси Висновки Використані джерела і література Вступ Кількість і склад населення, динаміка розвитку - є факторами, що відображають багато явищ і процесів суспільного життя: рівень і темпи економічного та культурного розвитку, напрямок господарської діяльності, ступінь урбанізації, соціальну структуру суспільства. Хронологічні рамки роботи охоплюють період другої половини ХІХ - початок ХХ ст. Перепис 1897 року допоміг зробити порівняльний аналіз даних другої половини ХІХ ст. з даними кінця ХХ ст. На 1905рік обробка усіх даних перепису була закінчена і опубліковані її кінцеві ркзультати. Територіальні межі роботи охоплюють регіон , який включає в себе територію Бессарабської області (з 1873 року Бессарабської губернії), яка адміністративно поділялась на 8 повітів : Хотинський, Оргєєвський, Бєльцький , Сороцький , Кишинівський, Бендерський, Аккерманський і Ізмаїльський .Особлива увага звертається на два останні повіти, які історично складають Українське Подунав’є . Статистичні данні про кількість населення Російської імперії, і Бессарабії як її складової частини, містяться у так званих ’’ревізіях’’ або ’’ревізьких казках’’. Відомості про населення Бессарабії міститься в чисельних працях істориків, етнографів, військових статистів України, Росії, Румунії, Молдови, Туреччини, інших країн. До кінця 1902 року Центральним Статистичним Комітетом були обнародувані відомості по 18 губерніям і обом столицям.