Дослідження впливу способів внесення мінеральних добрив на рівень врожайності білоголової капусти. Вивчення процесу формування стручків на пагонах різних порядків. Застосування підживлення рослин в фазу утворення квітконосів. Етапи органогенезу насіння.
Аннотация к работе
З овочевих рослин в Україні найбільшу площу (76,3 тис. га) займає капуста білоголова пізньостигла, потреба в її насінні складає 138-152 т на рік. Дисертаційна робота виконана відповідно до державної науково-технічної програми „Овочівництво і баштанництво”, затвердженої УААН, є складовою частиною наукових досліджень лабораторії агрохімії Інституту овочівництва і баштанництва УААН із завдання 05.03 „Розробити ресурсозберігаючі і екологічно безпечні технології застосування добрив під високопродуктивні гібриди і сорти овочевих і баштанних культур, спрямовані на збереження родючості грунту, підвищення урожайності і якості овочів відносно різних грунтово-кліматичних зон України”. Для реалізації поставленої мети вирішувались наступні завдання: - підвищити продуктивність насіннєвих рослин капусти білоголової пізньостиглої за рахунок забезпечення їх основними поживними речовинами; дослідити ріст і розвиток насіннєвих рослин капусти білоголової при використанні добрив, виявити їх вплив на вміст поживних речовин у ґрунті; В умовах лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесі при зрошенні розроблено елементи технології (види, дози, строки і способи внесення добрив) вирощування насіння капусти білоголової, використання яких забезпечує підвищення урожайності (в 1,6-2,0 рази), якості насіння (сортова чистота - до 100%, схожість - до 99%), економію добрив (до 50%) і оптимізацію поживного режиму ґрунту.Наведено огляд публікацій щодо біологічних особливостей капусти білоголової, основних напрямів підвищення насіннєвої продуктивності і якості насіння овочевих рослин, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи технології вирощування насіння, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму і задачі досліджень за темою дисертації. У дослідах вивчали насіннєву продуктивність та якість насіння капусти білоголової, а також поживний режим ґрунту під впливом різних доз, способів і строків внесення добрив. Розрахунок господарського виносу поживних елементів рослинами та коефіцієнти їх використання з грунту і добрив визначали згідно з методикою З.І. Вміст поживних речовин у шарі ґрунту 0-40 см збільшувався при внесенні добрив порівняно з контролем без добрив і є найбільшим при внесенні дози N90-60P60K45 весною локально та в підживлення у фазу відростання квітконосів: азоту 220-236 мг/кг абсолютно сухого ґрунту, фосфору - 155-164 і калію 92-105 мг/кг сухого ґрунту Приживання насінних качанів капусти білоголової як у контролі (без добрив), так і в удобрених варіантах у середньому за 2002-2004 рр. було високою і знаходилась у межах 90-97%У дисертації на основі результатів досліджень 2001-2004 рр. наведені теоретичні й практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання підвищення ефективності виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої, які базуються на використанні органічних, мінеральних і біодобрив. Приживання рослин капусти білоголової пізньостиглої в контрольному варіанті (без добрив) у середньому за 2002-2004 рр. була високою і складала 94%. Проходження етапів органогенезу насінними рослинами капусти білоголової прискорюється на 1-2 доби при використанні, як мінеральних, так і біодобрив порівняно з контролем. Більш інтенсивне наростання біомаси насінних рослин капусти білоголової відбувалось при внесенні мінеральних добрив у дозі N120Р120К90 восени врозкид під оранку, N60Р60К45 весною локально під культивацію і цієї ж дози (N60Р60К45) в підживлення в період утворення квітконосів, що виявилось у збільшенні висоти (до 102 см) і ширини (до 73 см) насінного куща, кількості та довжини пагонів першого (до 23 шт. та до 44 см) й другого (до 16 шт. та до 17 см) порядків, формування й виповненості стручків на пагонах різних порядків. Архітектоніка насінного куща капусти білоголової незначною мірою змінювалась при використанні добрив - рослини утворювали більшу кількість кущів I-го (13-25%) і II-го (60-85%) типів.