Вивчення теоретичних питань Російської революції 1917 р., тісно пов’язаної з Українськими визвольними змаганнями 1917-1923 рр. Новий погляд на революційний процес у Російській імперії, яка включала у свої межі основну частину українських земель.
Аннотация к работе
Він складався з утопічного «революційного марксизму», який народився перед європейськими революціями 1848-1849 рр., і цілком реалістичного вчення про державу «диктатури пролетаріату», опрацьованого В.Леніним на матеріалі російських революцій 1905 і 1917 рр. Показано далі, що послідовники ленінізму вхопилися за термінологію «революційного марксизму» з метою обґрунтування експропріації суспільства державою, побудованою на засадах «демократичного централізму», тобто з максимально високим ступенем централізації, який забезпечував вождям партії більшовиків не тільки політичну, але й економічну диктатуру. Так у Росії почалася революція, яка 15 (2) березня змете династію Романових. Ті послідовники К.Маркса, які бачили суть марксизму не в «Капіталі», а в «Маніфесті Комуністичної партії», були насправді комуністами, а не соціалістами.