Розгляд календарних звичаїв, обрядів, ритуальних дій та фольклорних творів, що зберігаються в активному побутуванні й пасивній пам"яті респондентів Лівобережної та Правобережної Київщини. Зміни які відбулися з українським народним календарем цього ареалу.
Аннотация к работе
Максимовичем у середині ХІХ ст., що дає змогу прослідкувати зміни й трансформації, які відбулися з українським народним календарем цього ареалу. календарний фольклорний обряд Полученные в результате экспедиционного исследования на протяжении 2000-2008 гг. материалы по народному календарю данного региона сопоставляются с материалами, собранными М. Максимовичем в средине XIX в., что дало возможность проследить изменения и трансформации, которые произошли с украинским народным календарем этого ареала. Метою статті є прослідкувати, які саме зміни відбулися в народному календарі південно-східної Київщини порівняно із тим станом традиції, що була зафіксовано у роботі М. Працю й дозвілля селянина, його вірування Максимович змальовує не як сторонній спостерігач-аналітик, а як людина, щиро закохана в свій народ, - з неприхованим замилуванням, і тому "Дні та місяці українського селянина" просякнуті тонким ліризмом, який іноді виливається в справжні ліричні відступи (...) календар М.Отже, зібраний у результаті експедиційного обстеження лівобережної та правобережної південно-східної Київщини матеріал дозволяє зробити висновки, що попри соціальні катаклізми XX ст. і значний тиск сучасних цивілізаційних чинників, на обстеженій території до наших днів у живому побутуванні зберігається чимало прадавніх звичаїв і обрядів, які згадуються Михайлом Максимовичем у його роботі "Дні і місяці українського селянина". Це стосується святкування новорічно-різдвяного циклу, Масляної з ритуальним волочінням колодки, Великодня із розгорнутим святковим сценарієм основного річного свята, Трійці із встановленням обрядового дерева ("віхи") й обовязковим прикрашанням зеленню обійстя, купальського обрядового комплексу тощо.