Героїчне минуле українського народу в ранніх поезіях Тараса Григоровича Шевченка. Мовні особливості текстів. Дослідження трипільських культурних термінів у мові поета, які несуть в собі дуже давню мовно-культурну традицію. Ліричність і романтизм у віршах.
Аннотация к работе
..Шевченко був романтиком і реалістом одночасно; в молодості, яка схиляє до романтики, писав і реалістичні твори ("Катерина"), а в зрілому віці - і романтичні ("Царі", "Давидові псалми"). Всі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як "мужицький поет" і поет-патріот. У ранніх творах (інколи і в пізніших) Шевченко переважно схилявся до романтики: в них бачимо його інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови, деяку розчуленість, навіть сентиментальність, захоплення історичним минулим, а це якраз основні риси романтизму. Отже, Шевченко був романтиком і реалістом одночасно; в молодості, яка схиляє до романтики, писав і реалістичні твори ("Катерина"), а в зрілому віці - і романтичні ("Царі", "Давидові псалми"). Українська література попередніх століть (творчість Котляревського, Квітки-Основяненка, Гребінки, Боровиковського, Метлинського, Костомарова) та красне письменство інших народів також мали вплив на формування літературних смаків Шевченка.