Створення української мовної особистості. Розгляд романів "Вічник", "Криничар", "Горянин" та "Світован". Націєвотворчий характер взаємодії української літературної мови та діалектної лексики, що відображає історію та контакти між народами у різні епохи.
Аннотация к работе
З точки зору створення української мовної особистості розглядаються романи "Вічник", "Криничар", "Горянин" та "Світован", націєвотворчий характер взаємодії української літературної мови та діалектної лексики, що відображає історію та контакти між народами у різні епохи. мовний роман український С точки зрения создания украинской языковой личности рассмотрены романы "Вічник", "Криничар", "Горянин" и "Світован", нациесозидательный характер взаимодействия украинского литературного языка и диалектной лексики, отражающей историю и контакты между народами в разные эпохи. Це знаходить свій вияв не тільки у проблематиці творів, глибині патріотичних, громадянських мотивів, але й заглибленням до коренів власної мови, свідомості, образного бачення світу, що породжує неповторний ідіостиль, впізнаваність автора, риси мовного портрету самого автора та його героїв. Народна стихія у мовленні літературного персонажа - це свідоме відображення митцем багатств народної мови з метою образного, влучного, неповторного найменування явищ, предметів, осіб, їх ознак, властивостей, добирання з мовних джерел свого, питомого, що народжується в сімї, найближчому оточенні, повсякденному спілкуванні, у межах власної малої батьківщини як символу незнищенності вічних цінностей. Прекрасно володіючи українським словом, в авторській мові та мові своїх персонажів письменник відбиває певні особливості говірок Хустщини - марамороських говірок середньозакарпатського, чи закарпатського, говору південно-західного наріччя української мови.