Сутність обряду як соціально-культурного феномена, його місце та роль у суспільному житті людей. Смислова диференціацію ключових понять ("обряд", "ритуал", "свято", "звичай", "традиція"). Особливості еволюції української обрядовості в незалежній Україні.
Аннотация к работе
Тому цілком природно, що до обрядів впродовж століть не згасає інтерес українців з боку фахівців цілого ряду наукових дисциплін та різних видів мистецтва - культурологів, етнографів і фольклористів, істориків культури і мистецтва, соціологів культури, режисерів масових свят та ін. З іншого боку, і православна церква, і ідеологічні інституції радянської держави усвідомлювали величезну культурну потенцію народної обрядовості і вдавалися до різних заходів з метою інтегрувати її енергетику у власні доктрини та структури. В сучасних умовах, коли Україна виходить із тривалого періоду бездержавності, нищення національної культури, дослідження народної обрядовості стає особливо актуальним. Саме цей період дає змогу виявити ключові зміни історичного розвитку обрядової сфери України, простежити особливості відродження та формування нових цінностей і норм побутової культури українців. Джерельну базу дослідження становлять численні публікації з означеної проблеми, праці вітчизняних та зарубіжних культурологів, істориків, соціологів, філософів, мистецтвознавців тощо: - дослідження зарубіжних науковців присвячені різним аспектам становлення і функціонування обрядовості (Р.З часом обряд, в міру того як винаходились більш ефективні засоби фіксації суспільної свідомості - передусім писемність, - поступається своєю першорядною роллю і зводиться до чисто формального набору символів (жестів, рухів, текстів і т.д.), які лише імітують дії, що були (чи тільки видавались людям) найбільш доцільними й ефективними. Найважливішою рисою звичаїв є те, що вони спонукують людину чинити так, а не інакше, вимоги, на які людина не може не звертати увагу, навіть тоді, коли діє врозріз із звичаєм, традицією. Ритуал відрізняється від обряду тим, що дає уявлення лише про впорядковану систему дій, вказує на організацію, внутрішню структуру обряду та його елементів. Тому правомірно говорити лише про ритуал якогось одного обряду, церемонії або свята. Своєрідними символічними засобами обряди здійснюють нормативне міжособове спілкування, а також звязок особи з різними соціальними утвореннями - родиною, трудовим колективом, професійним середовищем, суспільством.