Комплексне дослідження жанрових, композиційних й лігнвостилістичних особливостей роману Д. Брауна "Код да Вінчі". Зокрема аналізуються різноманітні наративні техніки, застосовані автором задля створення ефекту енігматичності цього художнього тексту.
Аннотация к работе
Брауна «Код да Вінчі», зокрема аналізуються різноманітні наративні техніки, застосовані автором задля створення ефекту енігматичності цього художнього тексту. Енігматичність трактується нами як властивість художнього тексту, ознаками якої є таємничість, заплутаність, хитросплетіння сюжетних ліній, неоднозначність змісту, атмосфера страху перед невідомим, а завдання цієї статті вбачається в проведенні аналізу наративних технік і композиційних стилістичних прийомів створення ефекту енігматичності в романі сучасного американського письменника Дена Брауна «Код да Вінчі». У романі «Код да Вінчі» ефект енігматичності досягається передусім завдяки насиченню літературного тексту різноманітними символами, які автоматично привносять багато загадковості у текст, релігійними та культурними алюзіями. Попри чисельні критичні зауваження щодо художньої цінності роману [1; 3; 10], зумовлені домінуванням у ньому розмовної та тематичної лексики, простотою синтаксичної будови речень, важливу роль у створенні енігматичності (яка є невідємним складником нового жанру та однією з фундаментальних засад його успіху) відіграють різноманітні наративні техніки й композиційні стилістичні прийоми, що певною мірою компенсують невибагливий лексико-граматичний арсенал письменника. Серед таких технік і прийомів спостерігаються: 1) множинність наративних планів і мозаїчний характер оповіді; 2) субститутивні повтори-натяки; 3) ретардація ключових фактів; 4) висунення незначних деталей; 5) ретроспекції; 6) текстова суперечність; 7) постановка питань, адресованих читачеві; 8) створення нових інтерпретативних перспектив.