Шляхи вдосконалення методів управління кредитним портфелем із метою мінімізації витрат на рівні банківської системи України та конкретного банку. Порядок здійснення оцінки кредитоспроможності позичальника. Вивчення структури відсоткових доходів банку.
Аннотация к работе
Незалежно від якості кредитного портфеля банку та шляхів мінімізації кредитного ризику, що застосовуються банком, перед усіма банками України постає проблема неповернення кредитів. Як показує світова практика, коли рівень проблемної заборгованості клієнтів у кредитному портфелі банку перевищує 10 %, то виникає загроза економічній безпеці банку [1, с. Здебільшого банки використовують перші два методи, але якщо вони не приносять бажаного результату, то використовується останній - продаж проблемних кредитів іншим банкам, а частіше - колекторським фірмам. Отже, автор вважає за доцільне для забезпечення ефективної роботи банків із проблемними кредитами на макрорівні створити законодавчо урегульовану фінансову установу, підпорядковану НБУ, яка б вела роботу з проблемними кредитами на прикладі колекторських фірм, із використанням нових напрямів та забезпеченням високої кваліфікації і спеціальної підготовки працівників, які б мали відповідати за формування політики управління проблемною заборгованістю, аналіз та оцінку ризиків позичальника, моніторинг та роботу з проблемними кредитами, оцінку фінансового стану позичальників, аналіз та супровід інвестиційних проектів, для реалізації яких надавали кредити. Тобто результати порівняння фінансових показників підприємства з їх теоретичними значеннями дають банку оцінку загальної тенденції розвитку потенційного позичальника, не враховуючи особливості галузі його функціонування, а реальна оцінка фінансового стану підприємства банком - кредитором ускладнюється.