Модернізація правоохоронних органів та формування української спецслужби. Сектор безпеки як сукупність державних органів та організацій, які покликані забезпечувати безпеку особи, суспільства та держави. Реформування військової організації України.
Аннотация к работе
Проведення радикальних змін у безпековому просторі - це не тільки обєктивна вимога, що визріла в надрах українського суспільства, це ще й вимога європейської спільноти, оскільки, як вважається, головним завданням реформування сектору безпеки є «створення таких доцільних і ефективних інститутів безпеки, що обслуговують інтереси безпеки громадян, суспільства і держави, поважаючи права людини, діючи в межах закону та під ефективним демократичним контролем» [1, 22]. На нашу думку, цей процес повинен в обовязковому порядку протікати в межах модернізації українського суспільства, оскільки невиконання зазначеної умови не призведе до позитивних наслідків, про що свідчить досвід майже двох десятиліть незалежного існування України. До його складу належать стрижньові структури, такі як збройні сили, правоохоронні органи, воєнізовані формування, органи розвідки та безпеки, митна служба, берегова охорона і прикордонна служба, а також ті інститути, які формулюють, здійснюють та контролюють політику внутрішньої і зовнішньої безпеки [1, 23]. Відповідно до головних видів безпеки, які знайшли поширення в Україні на законодавчому та доктринальному рівнях, пропонується розрізняти три основні елементи сектору безпеки: - особиста безпека громадян, громадський порядок тощо - забезпечують правоохоронні органи; На сьогодні до них належать: «органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції» (пункт 1 частина перша ст.