Сучасне законодавство про адвокатуру в колишніх республіках СРСР, етапи та напрямки його становлення та розвитку, оцінка необхідності реформування. Недоліки вітчизняної правової системи, розробка адекватних шляхів їх вирішення, аналіз перспектив.
Аннотация к работе
Напрями реформування адвокатури у пострадянському просторі Реформування українського законодавства про адвокатуру опинилося в глухому куті: багаторічні сподівання вчених і практиків модернізувати вітчизняну адвокатуру, гармонізувати законодавство про адвокатську діяльність із сталою європейською моделлю адвокатури не справдилися; не зрушилися з місця українські законодавці щодо виконання вимог, поставлених перед Україною стосовно імплементації в українське законодавство європейських стандартів адвокатської професії. Проігнорувала Україна і Рекомендації R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків. Проте, в Україні відсутня як національна асоціація адвокатів, так і будь-яке інше професійне об’єднання, наділене правом представляти адвокатуру Україні в цілому. Сучасне законодавство про адвокатуру в колишніх республіках СРСР розроблялося у різні періоди їх становлення як незалежних держав, на різних стадіях зрілості національних демократій. З одного боку, як відомо, саме наша країна була першою на теренах колишнього СРСР, яка прийняла закон про адвокатуру, побудований на принципово нових демократичних засадах. У окремих законах адвокатура розглядається як інститут громадянського суспільства, який не належить до системи державних органів та місцевого самоврядування (Республіка Вірменія, Російська Федерація). У Законі Азербайджанської республіки особливо підкреслено, що адвокатська діяльність здійснюється на основі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. А в Правилах професійної етики адвоката Республіки Білорусь відмічено, що професія адвоката заснована на верховенстві закону. Підкреслюючи доступність для всіх громадян юридичної допомоги, в багатьох законах гарантується не тільки надання її адвокатом, а й висока якість цієї допомоги (ст. 3 Закону Азербайджанської Республіки, ст. 2 Закону Республіки Білорусь, Закон Республіки Казахстан «Про адвокатську діяльність»). Наприклад, Закон Республіки Білорусь «Про адвокатуру» встановлює, що адвокатська діяльність може здійснюватися тільки членами обласних, Мінської міської колегії адвокатів і Білінюрколегії (ст. 4). Наприклад, в Білорусі кваліфікаційна комісія призначається Міністерством юстиції, котре розробляє і затверджує Положення про Кваліфікаційну комісію з питань адвокатської діяльності, а заступник Міністра очолює комісію, рішення якої оскарженню не підлягають. Рішення про її видачу приймається вищим органом Палати адвокатів - загальними зборами, не більш ніж семи адвокатам протягом року на п’ять років діяльності.