Дослідження існуючих інженерних методів оцінки стійкості зсувонебезпечних схилів, їх переваги і недоліки. Чисельне моделювання напружено-деформованого стану ґрунтової основи з урахуванням історії навантаження та його зміни під дією основних чинників.
Аннотация к работе
Для вивчення напружено-деформованого стану (НДС) ґрунтової основи зсувонебезпечних територій важливе значення має форма та положення потенційної поверхні ковзання, по якій може відбутися зсування ґрунту. Такі розрахунки не враховують можливих змін фізико-механічних характеристик ґрунтів в зоні потенційної поверхні ковзання, а також особливостей виконання підземних робіт та порядку забудови схилу, що призводить в ряді випадків до отримання необґрунтованих результатів. Визначення коефіцієнту стійкості схилу за нормативними методиками дає тільки кількісний аналіз ситуації і не відображає всієї картини поведінки ґрунтів у масиві. Оцінка НДС на кожному етапі послідовного навантаження схилу дає можливість виявляти небезпеку розвитку зсувного процесу та вчасно передбачати раціональні інженерні заходи зі стабілізації або його попередження. В дисертаційній роботі прийнята гіпотеза - у випадку виявлення локальних зон пластичних деформацій, які в процесі їхнього розвитку мають тенденцію до обєднання, вважається, що відбувається формування потенційної поверхні ковзання, і це свідчить про початок розвитку зсувного процесу.Встановлено, що на зсувонебезпечних територіях ґрунт працює як пружній матеріал в зоні дограничного стану і як пластичний - в зоні потенційної поверхні ковзання, що вказує на необхідність використання пружно-пластичної моделі для розрахунку напружено-деформованого стану ґрунтової основи та відповідних параметрів ґрунтів. Запропоновано для коректного визначення причин виникнення і розвитку зсувних процесів диференціацію основних чинників, які формують напружено-деформований стан ґрунтової основи - природні, техногенні, технологічні. На основі проведених досліджень напружено-деформованого стану основи зсувонебезпечної території запропоновано поділяти розвиток зсувних процесів на чотири етапи: формування; генерацію; реалізацію; стабілізацію, що забезпечує більш детальний аналіз кожного етапу. Розроблено методику чисельного моделювання нелінійного деформування ґрунтів зсувонебезпечних територій на основі дилатансійної теорії з урахуванням структурної міцності ґрунту та відповідних значень модулів деформацій.