Поняття та закономірності стихійного лиха. Надзвичайні ситуації природного походження: причини, класифікація та наслідки. Природні пожежі: види, поширення, наслідки. Інфекційна захворюваність та епідемії. Способи проведення і виконання рятувальних робіт.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ 1 Поняття та закономірності стихійного лиха 2 Класифікація НС природного характеру 2.1 НС геологічного походження: причини та наслідки 2.1.1 Землетруси, їх виникнення, розвиток та наслідки 2.1.2 Зсуви та обвали: їх класифікація, виникнення, наслідки 2.1.3 Урагани, снігові заноси та лавини 2.2 НС гідрологічного походження 2.3 Природні пожежі: види, поширення, наслідки 2.4 Інфекційна захворюваність 3 Послідовність проведення і способи виконання рятувальних робіт Висновок Література Вступ Сучасна науково-технічна революція привела до появи складних і потужних комплексів, порушення технології на них можуть мати тяжкі екологічні й соціально-економічні наслідки. Такі сучасні промислові обєкти, як великі гідротехнічні споруди, атомні електростанції, хімічні виробництва, становлять велику потенційну небезпеку й можуть у разі аварій завдати істотного економічного збитку народному господарству. Небезпека від штучно створеної людиною техносфери, виробничої інфраструктури за масштабами збитків прирівнюється до стихійних лих. Вони нанесли загальний економічний збиток в 109,6 млрд. доларів і відбилися на житті 216,8 млн. чоловік, тобто 4,6% населення земної кулі. Стихійні лиха поділяють на дві категорії: До першої категорії відносяться землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т. п., які охоплюють територію, що перевищує адміністративні межі області, і ті, котрі завдали господарству великих матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків стихійного лиха необхідно використовувати загони Цивільної оборони, підрозділи Збройних сил, невоєнізовані формування Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування. У цей день у Криму загинуло близько 20 чоловік, більше 100 були поранені. Сейсмоактивними зонами є Закарпатська, Карпатська (гори Вранча), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська, що оточують Україну з півдня та південного заходу. Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільнені енергії, яка розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль і спричиняє серію коливальних рухів земної поверхні. Трапляються вони і на території України, їх вогнищами є Крим і Карпати.