Тематичні, жанрово-композиційні, стилістичні передумови формування нової експресії у хоровій творчості. Предметно-смисловий зміст надекспресивного інтонування. Значення його суттєвих параметрів: фактури, артикуляції, динаміки, виконавських прийомів.
Аннотация к работе
Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії музики та композиції Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової Міністерства культури і мистецтв України. Науковий керівник: СОКОЛ Олександр Вікторович, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України, Одеська державна музична академія імені А.В.У підрозділі 1.1 "Явище хорової творчості: до постановки проблеми" розкривається багатозначність поняття про хорову творчість, надається порівняльна характеристика визначень "творчості" провідними науковцями. На основі проведеної аналітичної роботи пропонується висновок, що сучасне розуміння "хорової творчості" включає в себе такі рівні, як композиторська, співацька, диригентська, слухацька творчість, але більш вузько її можна визначити як будь-який організований - самодіяльний, аматорський, професійний народний чи академічний - вид виявлення співацької діяльності гурту людей, що спрямована на створення духовних цінностей. Визначається специфіка застосування в нашій роботі терміну "сучасна": ми вживаємо його стосовно хорової музики другої половини ХХ - початку ХХІ ст., яка є новітньою з боку побудови композиторського тексту та виконавських прийомів, водночас виконуваною в концертах нині існуючих хорових колективів, репертуарною, тобто вже стала академічною. Виявляються, на наш погляд, найбільш суттєві специфічні риси для хорового виконавства, що характеризують якісний бік цього виду музичного виконавства: 1) специфіка інструмента, тобто людського голосу як джерела звучання, котрий безпосередньо повязаний з фізичними, фізіологічними особливостями людини, а також - з думками та емоціями; 2) синтетичність жанру, тобто звязок музичного і вербального видів комунікації, певною мірою пластичного та зорового початків; 3) колективний принцип музикування, який потребує відповідних навичок; 4) наявність диригента як "постановника", інтерпретатора, керівника, педагога. Запропоновано узагальнення нових засад академічного хорового виконавства як результат аналізу концертної діяльності хорів України та зарубіжжя. Аналіз робіт М. Чеснокова "тонування". хорова творчість надекспресивне інтонування.