Розкриття особливостей виникнення, становлення та занепаду Ніжинської історичної школи. Простеження формування і трансформації її організаційної інфраструктури. Характеристика життєвого шляху та наукового доробку представників Ніжинської історичної школи.
Аннотация к работе
У цьому контексті неабиякий інтерес становить еволюція осередку істориків у Ніжині від формального колективу викладачів до наукової школи, висвітлення діяльності та доробку її представників у галузі української історії. розкрити основні особливості виникнення, становлення та занепаду Ніжинської історичної школи; простежити формування і трансформацію організаційної інфраструктури Ніжинської історичної школи; схарактеризувати життєвий шлях та науковий доробок представників Ніжинської історичної школи в галузі української історії; Відтак, наукова школа - продукт тривалої співпраці колективу вчених, обєднаних єдиною спрямованістю наукових студій, у рамках якої члени цього колективу розробляють певну дослідницьку програму, запропоновану його науковим “батьком”-засновником та під його керівництвом або вироблену самостійно кожним членом наукового обєднання.Аналіз літератури показав, що дана тема не була предметом окремого наукового дослідження, хоча у науковій літературі знайшли своє відображення теоретичні аспекти феномену наукової школи, у загальних рисах висвітлено історію Ніжинської вищої школи, науково-педагогічну діяльність її викладачів. Впродовж останнього десятиріччя було зясовано місце Київської історичної школи В.Антоновича (студії С.Михальченка, В.Ульяновського, О.Тарасенко), Львівської та Київської шкіл М.Грушевського (роботи С.Білоконя, І.Верби, О.Юркової, О.Кияна, В.Гоцуляка, П.Соханя, В.Ульяновського, С.Кіржаєва та ін.) у вітчизняній історіографії. Започатковано студіювання діяльності наукового осередку у Харкові та його лідера Д.Багалія (дослідження О.Богдашиної, В.Кравченка, С.Водотики), дослідницької традиції на Лівобережжі, повязаної з імям О.Лазаревського (розвідки О.Коваленка, В.Воронова). Дослідження М.Арістова, М.Лілеєва, М.Бережкова, В.Савви, В.Ляскоронського, Г.Максимовича, В.Дубровського А.Єршова, В.Євфимовського, М.Петровського, В.Фесенка були здебільшого оприлюднені у “Известиях Историко-филологического Института князя Безбородко в Нежине” (1875-1920, 33 книги), “Сборнике Историко-филологического Общества при Институте князя Безбородко в Нежине” (1896-1916, 10 книг), “Записках Ніжинського Інституту народної освіти” (1925-1932, 12 книг), “Бюллетене научно-исследовательской кафедры истории культуры и языка” (1924, Кн. 1105) зберігаються документи Конференції інституту, службове листування, звіти про роботу професорів та викладачів, особові справи студентів, формулярні списки та особові справи викладачів інституту тощо, що містять інформацію про діяльність Ніжинської вищої школи з 1875 до 1920 р. Офіційні звіти про діяльність інституту були значною мірою оприлюднені у його друкованому органі “Известиях Историко-филологического Института князя Безбородко в Нежине”.