Причини зміни політичних настроїв німців у період Української Народної Республіки. Ступінь інтеграції етносу в суспільний організм за умов функціонування радянського політичного режиму. Релігійно-церковне життя як форма етнокультурної своєрідності.
Аннотация к работе
В Україні поступово формується політична нація сучасного європейського зразка, біля джерел якої стоїть органічна належність членів українського соціуму до громадян України. Україна у спадок від минулого дістала вкрай строкате етносоціальне суспільство, “елементи” якого значною мірою все ще перебувають у різних ціннісно-смислових горизонтах, специфічно сприймають минуле і бачать майбутнє, знаходячись в орбіті різних політичних міфологем. Справа національної ідентифікації наражається на перешкоди та непорозуміння, адже Україна лише спорадично мала досвід монолітного й цілісного існування, досить довго її “фрагменти” були в становищі своєрідних окраїн імперій, де домінували різні релігійні конфесії. Крім того, Україна - поліетнічна держава, в якій разом із домінуючим корінним народом - українцями, проживає понад 130 етноменшин. Практично за всіх історичних епох вони, незмінно залишаючись носіями власної, своєрідної етнічної самобутності, успішно споріднювалися з українцями та іншими спільнотами, що проживали на українських землях.Систематизація праць вітчизняних дослідників дозволила зясувати, що проблема інтеграції німців в українське суспільство залишалася дотепер малодослідженою, а отже, актуальною в науковому пошуці. Скрипника мали в основному науково-популярний характер, відображали найбільш поширені погляди та оцінки політико-правового становища німців. У відомчих державних архівах (Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства закордонних справ України) вдалося виявити документи, в яких засвідчено політичні репресії та економічний терор, учинений тоталітарною владою стосовно німців. Розробляючи проблему національної ідентифікації німців у 1990-ті роки, використано матеріали, що відкладалися в поточних архівах ВТН „Відергебурт”, Фольксрату, Асоціації німців України. Суттєво розширили інформаційну базу дослідження публікації, розміщені у виданнях: “Український історичний журнал”, “Політика й час”, “Архіви України”, “Віче”, “Український географічний журнал”, “З архівів “ВУЧК - ДПУ - НКВС - КДБ”, автори яких - науковці, політики, учасники громадського руху німців - розглядали такі аспекти проблеми, як: німці серед інших етноменшин, окремі чинники їх соціально-економічного, політичного і культурного життя.У висновках сформульовано загальні підсумки проведеного дослідження, практичні рекомендації стосовно можливості використання його результатів та напрямки подальшої розробки проблеми. Дослідження життєдіяльності німців України в суспільному й національному аспекті виявило нові характерні особливості, дозволило розглянути її комплексно і зробити такі висновки: Загальний аналіз літератури з проблем буття німецького етносу на теренах України засвідчив наявність певного наукового доробку. В дорадянський період деякі аспекти розглядались передусім у контексті таких ключових подій, як: відміна кріпосництва, революційні події початку ХХ ст., господарські реформи, які певним чином викликали або реанімували громадський чи науковий інтерес. На етапі розгортання активного наступу більшовиків, вони стали заручниками різного роду політичних спекуляцій та були втягнуті в громадянський конфлікт, а у період гетьманату П.Скоропадського намагалися довести до діючої влади свої проблеми. Першопричиною еміграції німців, була неузгодженість із внутрішнім курсом держави.